Адресна доступність

Під час роботи мережі її стан постійно змінюється: можуть активізуватися нові або виходити з ладу існуючі канали зв’язку, мінятися інформація про доступність і параметри якості обслуговування залежно від поточного завантаження мережі тощо.

Зміни у будь-якій частині мережі призведуть до того, що зачеплений ними вузол створюватиме нові PTSE (наприклад, елементи для нового каналу зв’язку) або оновлюватиме існуючі (наприклад, у разі змін параметрів якості обслуговування). Нові й змінені PTSE передаються всім сусідам вузла (звідси і назва — «лавинний обмін»). За такої схеми поширення нова інформація швидко розходиться по всій групі. Щоб підвищити надійність, одержання нових PTSE підтверджується кожним вузлом.

Після того як вузол одержав, зберіг і розіслав далі нові PTSE, будь-які їх копії, що надходять, видаляються. Тому лавинний обмін певним PTSE закінчиться, коли його одержать усі вузли.

Слід зазначити, що тільки значні зміни у мережевій топології зумовлюють розсилання повідомлень про відновлення. Це дає можливість контролювати службовий трафік і навантаження на комутатори (визначення маршрутів потребує значних ресурсів комутатора).

Комутатори у мережі АТМ повідомляють доступні адреси об’єктів (підключених кінцевих систем і адреси в інших мережах), які до них підключені. Проте у великих мережах комутатор не здатний повідомляти про кожну доступну адресу пристрою. У таких випадках повідомляються адресні префікси.

Узагальнена адреса (summary address) у протоколі PNNI використовується при генерації адресного префікса, який вказується комутатором. Коли комутатору стає відомо, що він може надати доступ до певної адреси, то він перевіряє, чи входить ця адреса до складу узагальненої адреси. Якщо так, то замість оголошення окремої адреси маршрутизатор повідомляє узагальнену. В ситуаціях, при яких одній адресі може відповідати кілька узагальнених адрес, для визначення відповідної узагальненої адреси використовується механізм найбільшого співпадання адресного префікса.

Адреса, що збігається з узагальненою адресою, називається власною адресою (native address). Якщо адреса не збігається з будь-якою узагальненою адресою, її потрібно оголосити індивідуально. Таку адресу називають зовнішньою адресою (foreign address).

Протокол PNNI також вводить поняття стримуючої узагальненої адреси, за допомогою якої контролюється поширення інформації про доступність адрес. Якщо на комутаторі реєструється адреса, префікс якої збігається зі стримуючою адресою, ця адреса не оголошується комутатором. У ситуаціях, при яких більш ніж одна узагальнена або стримуюча адреса збігаються з даною адресою, для визначення відповідної узагальненої або стримуючої адреси також використовується механізм найбільшого збігу адресного префікса.

Протокол PNNI підтримує ієрархічну будову мережі, що дає змогу обслуговувати практично необмежену кількість каналів зв’язку і вузлів, не потребуючи при цьому надмірних ресурсів комутаторів.

При побудові ієрархії кожній групі призначається представник — LGN (Logical Group Node), тобто логічний вузол, розміщений на наступному, більш високому рівні ієрархії.