Формування логічного кільця

Відсутність логічного кільця спонукає абонентську систему АС₄ до його формування через процедуру контрольованого суперництва абонентських систем. З цією метою абонентська система передає кадр «Дозвіл суперництва», за яким ідуть чотири вікна відповіді (рис. 3.21). Абонентські системи АС₁, АС₂, АС₃, що бажають підключитися до логічного кільця, вибирають згідно зі значеннями перших двох розрядів своєї адреси одне з вікон відповіді і, якщо попереднє вікно відповіді є вільним, починають передачу кадру «Встановити наступника». У полі адреси одержувача цього кадру вказується адреса абонентської системи, яка надіслала кадр «Дозвіл суперництва», а в полі даних абонентська система містить свою власну адресу. За цією інформацією абонентська система, що ініціює логічне кільце, визначає свого наступника.

Рис. 3.21. Початковий етап формування логічного кільця

У нашому прикладі абонентські системи АС₂ і АС₃ мають однакове значення двох перших розрядів адрес, тому вони поміщають свої кадри «Встановити наступника» у одне й те саме вікно відповіді. Це призводить до спотворення інформації і повторної спроби встановити наступника. Абонентська система АС₁ взагалі не дістає доступу до середовища передачі, оскільки в допустимий для неї момент часу передачі канал виявляється зайнятим.

Виявивши зіткнення кадрів, абонентська система АС₄ повторно передає кадр «Дозвіл суперництва» (рис. 3.22), надаючи абонентським системам АС₂ і АС₃ можливість розв’язати між собою конфліктну ситуацію. У такому разі використовуються два наступних розряди адреси, більшим з яких є значення абонентської системи АС₃. Завдяки цьому абонентська система АС₃ без перешкод передає кадр «Встановити наступника», підключаючись слідом за абонентською системою АС₄ до логічного кільця. Процес повторюється до підключення всіх бажаючих абонентських систем.

Рис. 3.22. Повторна спроба встановити наступника