Метод синхронного поділу часу

Серед детермінованих методів найпростішим є метод синхронного (циклічного) поділу часу (рис. 2.26), за якого цикл T обміну з абонентськими системами розбивається на кілька часових інтервалів t, кількість яких відповідає кількості n абонентських систем. Під час циклу обміну кожній абонентській системі надається фіксований інтервал часу, впродовж якого вона може передавати повідомлення. Якщо абонентська система на даний момент не містить інформації для передачі, то виділений їй часовий інтервал не використовується. За нерівномірного розподілу інтенсивності звернення абонентських систем до передавального середовища ефективність використання каналу зв’язку є відносно низькою. Її можна підвищити поділом циклу обміну на невеликі інтервали з наданням абонентській системі одного або кількох інтервалів, залежно від інтенсивності звернень абонентської системи до каналу зв’язку.

Рис. 2.26. Спосіб циклічного розподілу часу, де:

Д – передача даних; О – пустий інтервал часу; К – комп’ютер

Ефективність використання середовища передачі можна збільшити реалізацією методів асинхронного поділу часу, які ґрунтуються на прогнозуванні інтенсивності запитів доступу до середовища передачі з боку абонентських систем. За допомогою спеціальної процедури накопичується статистика звернень, на основі якої прогнозується інтенсивність потоків заявок і розподіляються інтервали часу між абонентськими системами. Як засвідчує практика, такий метод часового поділу ефективний лише за умови невеликої кількості абонентських систем.