Давньогрецька архітектура і пластичне мистецтво

Система архітектурних форм склалася в період архаїки.

Грецький храм – сховище казни і художніх скарбів, місце поклоніння богам – був центром усього суспільного життя. Він стояв у центрі акрополя або на міському майдані.

В основі грецької архітектури – ордери (система співвідношення несучих і несених частин). Ордери: доричний, іонічний, коринфський.

Архаїчна скульптура народилася на стадіонах, у гімнасіях, на олімпіадах. Переможців олімпійських ігор прославляли, на їх честь споруджували статуї. Виникли зображення - куроси, які довго називалися аполлонами: підкреслена атлетична будова, очі широко розплющені, кутки губ трохи підняті. Відрізнялися (наприклад від єгипетських, хоч бували теж велетенських розмірів – до 3х м) такими рисами, як відкритість людини перед світом, життєрадісність, що виражало гуманістичну ідею грецького мистецтва.

Жіночі постаті зображали задрапованими. Вони називалися корами.

Як матеріал для скульптури використовували камінь, дерево, мармур, (пізніше) бронзу.

В V ст.. до н.е. створено велику кількість чудових скульптур. Багато з них анонімні.

З відомих скульпторів: Фідій (найвідоміша статуя Афіни, статуя Зевса в Олімпії – належить до 7 чудес світу; архітектор афінського акрополя); Мирон (Дискобол, Афіна і Марсій), Поліклет (Доріфор, Діадумен, Поранена амазонка), Скопас (драматично напружені образи, страждання, трагічний надлом героя), Лісіпп (показ героїв у мить спаду напруження – після змагань)