Зародження науки в Греції

Античний світ заклад основи розвитку наукової думки. Багато основоположних уявлень сучасної науки, що підтверджені експериментально, уже були в зародку в античній філософії. З античної філософії виростає і сучасна наука. Деякі дослідники античності навіть твердять, що поняття «наука» можна визначати як «роздуми про світ за способом греків»

Чому в Греції, а не в Єгипті, Вавілоні, Китаї та Індії виникла наука? Адже ці країни володіли масою спеціальних знань, що набагато перевищували ті, що мала Еллада. Філософія Сходу, на відміну від Еллади, розвивалася в лоні релігійної мудрості, позитивні ж знання стояли окремо від філософії. Навпаки, грецький спосіб мислення постає як єдність теоретичності й умоглядності з логіко-математичною точністю доказів. Думка Сходу, наприклад мала утилітарний характер: вона або організаційно-управлінська або технологічна. Наука в Стародавньому Китаї слугувала бюрократії і мала державно організований, колективний характер. В античному ж світі вона була приватною справою окремої особистості.

Греки активно запозичували наукові знання в інших народів, і у цьому їхній головний секрет власної величі. (в єгиптян запозичили сонячний календар, чимало математичних відкриттів, у фінікійців – алфавіт). Греки освоїли ці запозичення, критично переробили їх та внесли в них щось нове, своє.

Бурхливий розвиток Еллади був зумовлений низкою факторів: вигідне географічне положення, торгово-ремісницька морська цивілізація, активне спілкування з сусідами, запозичення їхніх досягнень.

Динамізм античної науки неможна відокремити від динамізму суспільного життя. Динамізм науки сполучається з послідовним раціоналізмом, прагненням до системного осмислення нагромадженого матеріалу, до побудови такої картини світу, де всі різноманітність дійсності зводилася б до мінімального числа елементарних філософських положень.

Аристарх Самосський першим виказав ідею геліоцентризму, згідно з якою Земля рухається навколо нерухомого Сонця. Гіппократ став засновником сучасної клінічної медицини. Геродот вважається батьком історичної науки. Аристотель - перший теоретик мистецтва. Піфагор, Евклід, Архімед – засновники математики: геометрії, оптики, гідростатики.