Протиінфекційний імунітет.

а) відповідь на бактеріальні інфекції.

Бактерії, що потрапляють в організм, зустрічаються спочатку силами неспецифічного захисту і доімунними (природними) антитілами. Антитіла опсонізують бактерії і сприяють їх фагоцитозу макрофагами, а також доповнюють альтернативний шлях активації комплементу. Активовані макрофаги продукують ІЛ-12, що сприяє розвитку Тх1 і включає клітинну гілку імунітету. Інтерферон-g і ІЛ-2, які продукуються Тх1, активують природні кілериі попередники ЦТЛ.Інтерферон сприяє експресії МНС ІІ і Fc-рецепторів на макрофагах і дендритних клітинах, що підвищує гуморальний імунітет.

Природні антитіла також утворюють з бактеріями і продуктами їх життєдіяльності імунні комплекси, що зв’язуються базофілами, тучними клітинами і Т клітинами і викликають продукцію ІЛ-4, який сприяє розвитку Тх2 і включенню гуморальної ланки імунітету. Функції антитіл в анти-бактеріальному імунітеті:

- зв’язування і нейтралізація токсинів;

- активація комплементу;

- опсонізація.

В сироватці містяться IgM та IgG, в слизових оболонках IgА, які запобігають адгезії бактерій до слизових оболонок. IgE, які зв’язують відповідні антигени, взаємодіють із тучними клітинами і сприяють звільненню медіаторів запалення, що, в свою чергу, сприяє міграції у місце запалення лімфоцитів. IgG, які здатні зв’язувати комплемент, сприяють знищенню бактерій за класичним шляхом активації комплементу.

Продукти зруйнованих бактерій, а також їхні токсини ендоцитуються макрофагами і дендритними клітинами і представляються з МНС ІІ, а якщо бактерія є внутрішньоклітинним паразитом, то інфіковані клітини представляють її на поверхні із МНС І. Отже, бактеріальна інфекція включає як клітинні, так і гуморальні сили імунітету. Перевага тих чи інших залежить від типу бактерії і її метаболізму в макроорганізмі. Якщо бактерія не паразитує всередині клітин, то для її знищення досить неспецифічних і гуморальних механізмів. У тих випадках, коли має місце внутрішньоклітинна інфекція, не обійтись без клітинної відповіді.