Глава 1. Договір купівлі-продажу

— непродовольчі товари: світлочутливі товари; корсетні товари; парфумерно-косметичні вироби; пір'яно-пухові вироби; дитячі ігра­шки м'які; дитячі іграшки гумові надувні; зубні щітки; мундштуки та ін.

У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи дого­вором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації то­вару покупець має право відповідно до ст. 708 ЦК України за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усу­нення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених по­купцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у випадку різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного змен­шення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Покупець, який придбав непродовольчі товари, що вже були в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був поінформований продавцем, має право пред'явити вищезазначені вимоги, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

Відповідно до ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про за­міну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлю­вачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернен­ня товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задово­ленню, а в разі необхідності перевірки якості товару — протягом чо­тирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

У разі відсутності необхідного товару вимога покупця про заміну товару підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подан­ня відповідної заяви.

Якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару у встанов­лені строки неможливо, покупець на свій вибір має право пред'яви­ти продавцеві або виготовлювачу інші вимоги відповідно до ст. 708 ЦК України.

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару під­лягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотир­надцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування ана­логічний товар, незалежно від моделі, з доставкою.

У разі усунення недоліків товару заміною комплектуючого виро­бу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб або скла­дову частину обчислюється від дня видачі покупцеві товару після усунення недоліків.

За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усу­нення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користу­вання аналогічного товару на час усунення недоліків продавець спла­чує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

У разі заміни товару з недоліками на товар належної якості про­давець не має права вимагати відшкодування різниці між ціною то­вару, встановленою договором купівлі-продажу, і ціною товару, яка існує на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.

У разі заміни товару неналежної якості на аналогічний, але ін­ший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості від­шкодуванню підлягає різниця між ціною заміненого товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни товару або постановленая судом рішення про заміну товару.

При пред'явленні вимоги про відповідне зменшення ціни товару для розрахунку береться ціна товару на момент пред'явлення вимо­ги про зменшення ціни, а якщо вимогу покупця добровільно не за­доволено продавцем, — на момент постановлення судом рішення про відповідне зменшення ціни товару.

У разі відмови покупця від договору та повернення продавцю то­вару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповід­ного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а як­що вимогу добровільно не задоволено продавцем, — на момент поста­новлення судом рішення.

Якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різни­ці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни або повернення това­ру неналежної якості підвищилися ціни на цей товар, покупець на цих підставах може заявити додаткові вимоги до продавця.

Стаття 711 ЦК України передбачає, що шкода, завдана майну по­купця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, від-

Глава 2. Договір поставки. Договір контрактації ...

шкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень глави 82 ЦК України.

Рекомендована література:

Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності. — К., 2001. Иоффе О. С. Обязательственное право. — М., 1975.

Зобов'язальне право. Теорія і практика: Навчальний посібник / За ред. О. В. Дзери. — К., 1998.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая: Договори о передаче имущества. — М., 2000.

Іваненко Л. М. Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів (по­купців). — К., 1998.

Глава 2

Договір поставки.

Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

Договір постачання енергетичними

та іншими ресурсами через приєднану мережу

§ 1. Договір поставки

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановле­ний строк (строки) товар у власність покупця для використання йо­го у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використан­ням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосову­ються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру від­носин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємництво» підприємницькою діяльністю є без­посередня, систематична, створена на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку. Суб'єктами підприємницької діяльності мо­жуть бути громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, юридичні особи усіх форм влас­ності, а також об'єднання.

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим споживанням. Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнан­ня, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього дого­вору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію по­купець оплачує за погодженими цінами.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укла­дення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України). Так, у сфері поставок діє міждержавна Угода про загальні умови поставок товарів між організаціями держав-учасниць Співдружності незалеж­них держав від 20 березня 1992 р., що поширюється на відносини між суб'єктами господарювання (незалежно від форм власності) дер­жав-учасниць СНД за міждержавними економічними зв'язками.

Загальні правові та економічні засади формування, розміщення і виконання на договірній основі замовлень на поставку товарів для задоволення державних потреб регулює Закон України «Про постав­ки продукції для державних потреб»¹.

Державний контракт укладається замовником від імені держа­ви, а Кабінет Міністрів України виступає гарантом виконання з бо­ку держави умов контракту. Державне замовлення формується Ка­бінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами та іншими центральними органами виконавчої влади, які визначаються і за­тверджуються Кабінетом Міністрів України.

Формування державних замовлень для забезпечення виконання регіональних цільових програм поставки продукції для регіональ­них потреб здійснюється урядом Автономної Республіки Крим, об­ласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Ці органи визначають потреби у продукції для за­безпечення регіональних цільових програм, одночасно виступають як державні замовники і не мають права передавати іншим устано­вам і організаціям здійснення функції державних замовників. Ка­бінет Міністрів України може визначати державними замовниками й інші державні організації чи установи та уповноважувати їх укла­дати державні контракти з виконавцями державного замовлення.

¹ ВВР. — 1996. — № 3. — Ст. 9.

Зо

Глава 2. Договір поставки. Договір контрактації...

Вибір виконавця державного замовлення здійснюється проведен­ням торгів (тендерів)¹. Рішення щодо проведення торгів приймаєть­ся замовником торгів на підставі відповідного рішення щодо ви­ділення необхідних коштів або позитивного попереднього рішення Валютно-кредитної ради щодо доцільності надання гарантії Кабінету Міністрів України за іноземними кредитами, що залучаються з ме­тою фінансування державних замовлень. За дорученням замовника торгів організація та проведення їх можуть здійснюватися спеціа­лізованими організаціями. Порядок проведення торгів залежить від вартості закупівлі товарів. Так, при закупівлі товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тис. доларів США, замовник торгів створює тендерний комітет, до складу якого входять представники замовника торгів, відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Якщо вартість заку­півель становить від 70 тис. гривень до суми, еквівалентної 100 тис. доларів США, замовник створює комісію у складі лише представни­ків замовників, а якщо очікувана вартість закупівель становить від 10 до 70 тис. гривень — процедури торгів здійснює відповідний функціональний підрозділ.

Для державних підприємств, установ та організацій, акціонер­них товариств, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендним підприємствам, заснованим на дер­жавній власності, а також суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності — монополістів на відповідному ринку продукції виконання державного замовлення є обов'язковим.

Міністерства і відомства, інші центральні органи, які формують державне замовлення і координують роботу державних замовників щодо розміщення поставок продукції для державних потреб, дово­дять до державних замовників збалансовані з фінансовими ресурса­ми обсяги поставок продукції для укладення державних контрактів з виконавцями державного замовлення. Отже, до моменту доведен­ня таких обсягів продукції у державного замовника відсутні правові підстави вимагати укладення державного контракту з виконавцями державного замовлення, які забезпечують себе матеріально-техніч­ними ресурсами самостійно через укладення договорів з підприємс-твами-постачальниками, постачальницько-збутовими та посередни­цькими організаціями. Для підприємств, організацій-постачальни-ків найважливіших видів матеріально-технічних ресурсів Кабінет Міністрів України може встановлювати спеціальні квоти (державне

Положення «Про порядок організації та проведення торгів (тендерів) у сфері дер­жавних закупівель товарів (робіт, послуг)», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 694; Лист Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1996 р. № 01-8/110.

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

бронювання) та обов'язковий продаж цих ресурсів виконавцям дер­жавного замовлення.

У разі невиконання або неналежного виконання державного кон­тракту на поставку продукції для державних потреб з винної сторо­ни стягується передбачена контрактом неустойка (штраф, пеня), а також відшкодовуються збитки. Положення про поставки проду­кції і товарів щодо майнової відповідальності сторін за державним контрактом на відносини сторін на поставку продукції для держав­них потреб не поширюються. При невиконанні державним замовни­ком зобов'язань за державним контрактом або у випадку прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення дії контрак­ту державний замовник відшкодовує виконавцю державного замов­лення завдані йому збитки, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток.

У разі відмови державного замовника від закупівлі продукції, виготовленої за державним контрактом, за умови, що продукція відповідає вимогам якості, виконавець державного замовлення реа­лізує її на свій розсуд і має право на відшкодування додаткових ви­трат, пов'язаних з реалізацією, а у разі неможливості реалізації продукції — завданих йому збитків, включаючи очікуваний і не отриманий прибуток.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання ук­ладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору по­ставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України).