Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб. 3. Юридичні особи, як і інші власники, мають право здійснювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону і не порушують охоронювані законом
3. Юридичні особи, як і інші власники, мають право здійснювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону і не порушують охоронювані законом інтереси інших осіб. Зміст права власності, межі і способи здійснення права власності юридичних осіб залежать від обсягу їх правоздатності.
4. Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні зобов'язання через органи, що діють відповідно до закону, інших правових актів та установчих документів. Порядок призначення чи обрання органів юридичної особи визначається установчими документами. У передбачених законом випадках юридична особа може набувати цивільні права та брати на себе цивільні обов'язки через своїх учасників.
5. В установчих документах визначаються джерела формування майна юридичної особи, порядок розпорядження майном, поділу прибутків і збитків тощо.
6. Юридичні особи відповідають за своїми зобов'язаннями усім належним їм майном. Засновник (учасник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями засновника (учасника), за винятками, передбаченими законодавством чи установчими документами юридичної особи.
Перелік майнових об'єктів, джерела формування власності юридичних осіб (господарських товариств, кооперативів, громадських і релігійних організацій, об'єднань тощо) передбачені в новому ЦК України, законах України «Про власність», «Про господарські товариства», «Про споживчу кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про об'єднання громадян» та ін.
Право власності на землю юридичних осіб закріплено в ст. 82 ЗК України1.
Відповідно до вказаної статті юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, тобто для здійснення безпосередньої самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку. Способами набуття у власність земельних ділянок юридичними особами є:
— придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
— внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;
1 Земельний кодекс України. — X.: ТОВ«Одіссей», 2002.
— прийняття спадщини;
— інші підстави, передбачені законом.
§ 2. Право власності кооперативів
Відповідно до ст. 163 нового ЦК України виробничий кооператив як один із видів підприємницького товариства є добровільним об'єднанням громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб.
Майно, що є у власності виробничого кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до статуту кооперативу.
Згідно зі ст. 165 ЦК України член виробничого кооперативу зобов'язаний внести до дня державної реєстрації кооперативу не менше десяти відсотків пайового внеску, а частину, що залишилася, — протягом року з дня його державної реєстрації, якщо інший строк не встановлений статутом кооперативу.
Порядок внесення пайових внесків членами виробничого кооперативу встановлюється статутом кооперативу і законом.
Прибуток виробничого кооперативу, а також майно, що залишилося після його ліквідації та задоволення вимоги кредиторів, поділяється між членами кооперативу відповідно до їхньої трудової участі, якщо інший порядок не встановлений статутом кооперативу.
Як єдиний власник належного йому майна, кооператив відповідає за зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями кооперативу у розмірах та порядку, встановлених статутом кооперативу і законом.
Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів встановлюються ЦК України (п. 4 ст. 163).
Правове регулювання діяльності виробничих кооперативів на сьогодні обмежується однією статтею у Законі України «Про власність» та Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію».
Правові засади діяльності споживчих товариств визначає Закон України «Про споживчу кооперацію».
Згідно із Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р.1 суб'єктами права власності в сільськогосподарській кооперації є сільськогосподарські кооперативи (виробничі та обслуговуючі) і кооперативні об'єднання.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 755;