Ускладнення і труднощі при краніотомії.

При перфорації передлежачої голівки можуть виникнути певні ускладнення. Якщо голівка не фіксована зовні і перфоратор не поставлений вертикально до черепа, інструмент може зіскочити і призвести до тяжких ушкоджень м'яких тканин матері. При перфорації рукоятка перфоратора повинна бути опущена донизу (назад) —- за такого накладання інструмент при ковзанні потрапляє на контрольні пальці акушера. При ковзанні перфоратора можуть відбутися серйозні і небезпечні ушкодження пологових шляхів, навіть перфорація мису крижів.

При перфорації наступної голівки можуть виникнути труднощі під час проведення інструмента до великого потиличного отвору. Якщо не дотримуватись наведених вище правил, можна помилково ввести перфоратор у ротик плода або ж далі назад і зовсім відшарувати м'які тканини на потилиці.

У першопороділь із вузьким родовим каналом іноді неможливо досягти пальцем місця прикріплення хребта до черепа, а тому не можна ввести «колючим» рухом кінець перфоратора в необхідне місце, щоб відокремити атлант від черепа. У цих випадках проводять декапітацію голівки і видаляють спочатку тулуб, а вже потім перфорують декапітовану голівку. Такий прийом, як говорить Н.Н. Феноменов, : «...не можна зводити в метод, але в деяких випадках пам'ятати про нього не завадить».

При витягненні перфорованої передлежачої голівки можуть виникнути труднощі в тих випадках, коли є велика невідповідність між голівкою і тазом, або коли краніокласт накладений недостатньо високо чи є мацерований плід. Накладений за цих умов краніокласт, разом з вирваною кісткою, зісковзуючи з голівки, може серйозно пошкодити м'які тканини родового каналу. Часто буває, що повторно накладений краніокласт знову разом із шматком кістки потрапляє назовні. У подібних випадках варто накласти краніокласт на лицьові кістки, що міцніше зв'язані одна з одною, ніж інші кістки черепа.

Зісковзування краніокласта частіше спостерігається при вузьких тазах, коли голівка ще не зконфігурувала. Якщо немає необхідності негайно зробити краніоклазію, краще почекати якийсь час, щоб дати можливість перфорованій голівці пристосуватися (конфігурувати), і тільки після цього накласти краніокласт.

Поранення матері під час перфорації і краніоклазії спостерігаються досить часто. Найсерйознішими є поранення переднього склепіння піхви і сечового міхура. При накладанні краніокласта можуть бути і важкі травматичні ушкодження, особливо коли разом з голівкою захоплюють і виривають м'які тканини родового каналу. Тому перед витягненням перфорованої голівки необхідно особливо ретельно стежити за тим, чи не захоплені краніокластом м'які тканини родового каналу. Інші поранення при краніоклазії виникають тоді, коли шийка матки недостатньо розкрита. В результаті такого несвоєчасного витягнення зменшеної після перфорації голівки можуть відбутися масивні розриви шийки матки. Після краніотомії акушер обов'язково повинен ретельно оглянути й обстежити м'які тканини родового каналу і матку.