Екстраперітонеальний кесарів розтин.

Екстраперітоніальний кесарів розтин і кесарів розтин з тимчасовою ізоляцією черевної порожнини були запропоновані з метою зменшення післяопераційних інфекційних ускладнень при їх підвищеному ризику. При можливості вживання сучасних антибактеріальних засобів ці операції виконуються рідко. У жінок групи ризику зазвичай здійснюють профілактику гнійно-септичних ускладнень шляхом застосування антибіотиків, а також інтраопераційного перитонеального та внутрішньоматкового лаважу антимікробними препаратами. Метод екстраперітонеального розтину запропонував Кебот (1934) та модифікував Е.Л.Морозов (1974).

Показання до операції екстраперітонеального кесарева розтину:

1. Тривалий безводний проміжок (більше 12 годин).

2. Затяжні пологи (більше 24 годин).

3. Велика кількість піхвових досліджень (більше 5).

4. Підвищення температури тіла в пологах вище 37,5°С.

5. Стан після операції на шийці матки з приводу істміко-цервікальної недостатності під час вагітності (можливість амніоніту, хоріонамніоніту).

6. Міхурово-піхвові та кишково-піхвові нориці.

7. Інфікування сечових шляхів (пієлонефрит, сечокам'яна хвороба, бактеріурія).

8. Вогнища хронічної інфекції (хронічний тонзиліт, остеомієліт, перитоніт в анамнезі).

9. Медикаментозна алергія, особливо до антибіотиків.

Протипоказання до операції екстраперітонеального кесарева розтину:

1. Розрив матки або підозра на нього.

2. Неспроможність рубця на матці.

3. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти.

4. Передлежання плаценти.

5. Виражене варикозне розширення вен нижнього сегменту матки.

6. Пухлини матки або додатків матки.

7. Аномалії розвитку матки.

8. «Гострий» живіт.

9. Необхідність проведення стерилізації.

Умови для проведення екстраперитонеального кесарева розтину: живий та життєздатний плід, згода жінки на операцію, наявність спеціаліста, який володіє технікою екстраперитонеального кесарева розтину, спорожнений сечовий міхур.

Техніка проведення екстраперитонеального кесарева розтину:

1. Розкриття черевної порожнини дугоподібним надлобковим розрізом.

2. Оголюють праву бокову поверхню матки і міхурово-маткову складку. Відшаровують міхурово-маткову складку очеревини від нижнього сегменту матки. Після цього «міст», утворений міхурово-матковою складкою та верхівкою сечового міхура, дзеркалом відводять вліво та відкривають нижній сегмент матки.

3. Розкриття нижнього сегменту матки та витягання плода з усіма його ембріональними утвореннями.

4. Ушивання розрізу матки двоповерховим кетгутовим швом, та зашивання пошарове розрізу черевної стінки.