Рівні завантаження і засоби регулювання.

Поняття рівнів завантаження може бути використано для вибору засобів регулювання при організації руху, ефективність яких багато в чому визначається правильністю їх використання з врахуванням умов руху і стану потоку автомобілів (табл.15.15).

При рівні завантаження А, коли в основному рухається вільний потік автомобілів, найоптимальнішими засобами регулювання можуть бути попереджувальні знаки і розмітка проїжджої частини.

Із збільшенням завантаження дороги слід вводити засоби більш жорсткого регулювання руху: світлофори, освітлені табло з вказанням швидкості руху.

При рівнях завантаження В, Г і Д необхідно використовувати засоби, які дозволяють регулювати інтервали руху, швидкості. В цих умовах найоптимальнішими може бути автоматичне регулювання руху.

Таблиця 15.15.

Рівень завантаження		Характер заходів
А	0,2	Попереджувальні знаки і розмітка проїзної частини.
Б	0,2-0,5	Знаки обмеження маневрів, розмітка проїзної частини, освітлені вказівники.
В	0,5-0,75	Освітлені табло, світлофори.
Г	0,75-0,9	Автоматичне регулювання.
Д	0,9-1,0	Автоматичне регулювання.
Е	1,0	Автоматичне регулювання.

Не слід орієнтуватися на можливість використання якогось одного засобу регулювання при будь-якому завантаженні дороги рухом. Необхідно враховувати зміни стану потоку автомобілів. Тому найефективнішими слід вважати засоби регулювання, які працюють в різних режимах при різних рівнях завантаження. Це світлофори, в яких в залежності від рівня завантаження дороги рухом можна змінювати тривалість циклу, сигналізацію, з допомогою якої можна виділяти резервні смуги проїжджої частини для перевантаженого напрямку руху в години «пік», підйомно-опускні розділювальні бар’єри, розміщені на проїжджій частині, які дозволяють виділяти для найбільш завантажених напрямків руху потрібну кількість смуг проїжджої частини або в залежності від завантаження використовувати протягом певного часу всю вулицю для одностороннього руху.

Із сказаного вище можна зробити висновок, що поняття про рівні завантаження дороги дає більш широку картину руху потоку автомобілів, зміни швидкості руху і дозволяє більш гнучко підходити до вибору засобів регулювання і в цілому заходів по підвищенню пропускної здатності доріг.