Підготовка протитанкової гранати УПГ-8 до кидання

При поводженні і киданні навчальної гранати потрібно дотримуватись правил, які передбачені для бойової гранати РКГ-3.

Після висмикування запобіжної чеки і кидання гранати відбувається відокремлення відкидної планки від рукоятки, виштовхування стабілізатора і вимикання другого запобіжника (ударний механізм приводиться у готовність до спрацьовування).

При зустрічі гранати з перешкодою корпус і головка розбивача з жалом під дією власної інерції та інерційного вантажу просуваються вперед і стискають запобіжну пружину (спрацьовує третій запобіжник). Жало наколює капсуль-запальник, вогонь від якого передається пороховому заряду, згоряння якого супроводжується звуковим і димовим ефектом.

Для підготовки гранати до повторного кидання необхідно зібрати механізми рукоятки, витягнути зі ствола гільзу і вставити новий запал.

Збирання рукоятки робити, не відгвинчуючи її від корпусу гранати, у такій послідовності:

– великим і середнім пальцями скласти всі чотири дротяні пера разом;

– кінцем стабілізатора, що звисає, починаючи від рукоятки, туго обгорнути складені дротяні пера;

– вкласти згорнутий стабілізатор у човники і вставити їх у корпус рукоятки;

– втопити човники у рукоятці до упору, взяти з приладдя вилку і розмістити її на торці рукоятки так, щоб отвір вилки знаходився проти скосу рукоятки, а короткі кінці зайшли за буртик (рис. 5.21);

5.21. Положення вилки на торці рукоятки:

1 – довгі кінці; 2 – короткі кінці; 3 – виріз; 4 – загострений кінець

– ввести відігнутий кінець відкидної планки в отвір торця рукоятки, притиснути її до рукоятки та ввести в отвір запобіжну чеку і розвести кінці;

– відгвинтити рукоятку від корпусу і перевірити стан і вихід жала, яке повинне бути втопленим і не виступати за передню площину опорної втулки.

Перед нагвинчуванням рукоятки на корпус необхідно за допомогою приладдя вийняти зі ствола корпусу гранати відпрацьовану гільзу, а на її місце вставити новий імітаційний запал.