Загальні відомості. Залежно від призначення будівлі захисні конструкції роблять неутепленими або утепленими

Залежно від призначення будівлі захисні конструкції роблять неутепленими або утепленими. Перші призначені для захисту будівель від атмосферних опадів, опадів та сонячних променів; другі мають забезпечити належну термоізоляцію приміщень. Теплопровідність і теплостійкість захисних конструкцій визначають їхнім теплотехнічним розрахунком.

Дерев'яні настили є несучими елементами дерев'яних покриттів. На їхнє виготовлення витрачається більша частина деревини, використовуваної при спорудженні дерев'яних покрить. Ощадливе проектування дерев'яних настилів багато в чому визначає економічну ефективність покриття в цілому. Настили служать основою водо- і теплоізоляційних шарів покриття.

Рис. 4.1. Дощаті покриття: а — неутеплене під рулонну покрівлю; б— те ж, утеплене; в — неутеплене риштування під азбестоцементну покрівлю;

г — те ж, утеплене; 1 — настил; 2 — рулонна покрівля; 3 — азбестоцементна покрівля; 4 — утеплювач; 5 — пароізоляція.

Конструкція настилу залежить від типу покрівлі і теплоізоляційних властивостей покриття (рис. 4.1). При рулонній покрівлі настил повинен мати суцільну рівну дощату чи фанерну поверхню, на яку безпосередньо можна наклеювати рулонний килим. Утеплювач при цьому може бути твердим і розташовуватися поверх настилу під покрівлею чи бути м'яким і розташовуватися в порожнинах, як у клеєфанерних плитах.

При поштучних покрівельних матеріалах у виді хвилястих листів азбестоцементу, металопрофілю чи черепичних плиток настил повинен мати для них окремі опори у виді дощок чи брусів риштування відкритих ребер клеєфанерних плит. Утеплювач при цьому може бути м'яким і розташовуватися між брусками риштування чи між ребрами клеєфанерних плит. З такою покрівлею особливо ефективне застосування дерев'яних покрить, тому що вона паропроникна, сприяє висиханню деревини і перешкоджає її загниванню.

Дерев’яні настили поділяються на слідуючі основні види — дощаті, клеєфанерні і пластмасові.