З'єднання з металевими зв'язками
Це з'єднання дерев'яних елементів, у яких діючі в них зусилля передаються за допомогою сталевих болтів, стержнів, цвяхів, гвинтів, хомутів, зубчастих пластинок і інших виробів. Найбільш розповсюдженими металевими зв'язками є болти і цвяхи.
Болти - це стандартні вироби з сталі марки С38/23, які для з'єднань дерев'яних елементів виготовляються без точної обробки і називаються чорними. Вони відрізняються великою довжиною, що відповідає значним розмірам перерізів дерев'яних елементів, і мають товсті квадратні шайби, необхідні для розподілу зусилля в болті на достатню площу деревини, що працює на зминання.
Для встановлення болтів в елементах, що з'єднуються, просверлюють отвори такого ж діаметру, що і болти. Для надійного співпадання отворів при зборці конструкцій свердлити отвори рекомендується одним проходом свердла через елементи, що з'єднуються, або в окремих елементах по шаблонах. Болтові з'єднання бувають зі стяжними, розтягнутими і болтами, що згинаються.
З'єднання зі стяжними болтами служать для щільного поперечного з'єднання окремих елементів і у вузлах конструкцій. У них можуть виникати лише незначні зусилля, тому їхній розрахунок не потрібен. Перерізи стяжних болтів встановлюються конструктивно. Діаметр стяжних болтів встановлюються конструктивно і повинний бути не менший 12 мм або 1/20 загальної товщини елементів, що з'єднуються. Шайби стяжних болтів допускаються не меншими 3,5 їхнього діаметра і товщиною до 0,25 діаметра. В початковий період експлуатації конструкцій у результаті висихання деревини їхній натяг нерідко слабшає і їх необхідно підтягувати.
З'єднання з розтягнутими болтами застосовуються при анкерному кріпленні дерев'яних конструкцій до опор, при підвішуванні до конструкцій перекриттів і устаткування, у вузлових з'єднаннях. Вони працюють і розраховуються на діючі в з'єднаннях розтягуючі сили від розрахункових навантажень по площі перерізу ослабленою нарізкою (рис. 3.3):
де R — розрахунковий опір сталі, R = 235 МПа; 0,8 — коефіцієнт, що враховує концентрацію напруг у зоні нарізки.
Рис. 3.3. З'єднання на розтягнутих болтах: а — болт; б — схема роботи болта і деревини;
г — схема роботи шайби; 1 — шайба; 2 — головка; 3— стержень; 4 — гайка; 5 — епюри напруг
По цій же формулі, переписаної щодо необхідної площі перерізу болта, за допомогою табличних даних можна підібрати переріз болта.
Деревина під шайбами болта повинна бути перевірена на міцність при місцевому зминанні по формулі (2.15). По цій же формулі можна підібрати розміри сторін шайби: Ан = N/(Rзм90·0,8). Розрахунковий опір деревини місцевому зминанню під шайбами, з огляду на підтримуючу дію деревини, що оточує шайбу, приймаєтьсяRзм90 = 4 МПа. Шайби розтягнутих болтів працюють і розраховуються на згин від реактивного тиску деревини, що зминається, як квадратні пластинки шириною b, обперті в центрі на гайки болтів. При цьому найбільший згинальний момент М в середньому перерізі шайби, ослабленому отвором діаметром d і необхідну товщину шайби δн можна приблизно визначити з виразу: M=Nb/16; Wн = M/R;
Аналогічно розраховуються тяжі наскрізних конструкцій круглого перерізу із шайбами і гайками на кінцях, що працюють на розтяг. Їхня максимальна гнучкість не повинна перевищувати 400. Якщо в з'єднанні застосовано декілька тяжів, розрахунковий опір сталі знижується з урахуванням коефіцієнта 0,85. При цьому враховується можлива нерівномірність розподілу зусилля між ними.
1. З'єднання з болтами, що згинаються, відносяться до класу так званих нагельних(рис. 3.4), у яких зв'язки (у даному випадку болти) працюють, головним чином, на згин і в незначній мірі на зріз. Ці з'єднання широко застосовуються в стиках і вузлах дерев'яних конструкцій, перешкоджаючи взаємним зсувами елементів, що з'єднуються, причому зусилля в них можуть бути знакозмінні, які стискають і розтягують. Шайби цих болтів не сприймають розрахункових зусиль і можуть мати такі ж розміри, як і в стяжних болтів. Від дії повздовжніх сил у такому з'єднанні по площі контакту болта зі стінками отвору в деревині виникають нерівномірні по периметру і по довжині напруження зминання, а також розтягання поперек волокон між отворами. У результаті реактивного тиску деревини в болті виникають зусилля згину і зрізу.
Розміщення болтів у з'єднанні буває пряме, шахове і виконується за правилами, що виключає небезпеку передчасного руйнування деревини від сколювання і розтягання поперек волокон. Відстані між осями болтів вздовж волокон деревини і до торців елемента повинні бути не менше 7d, а поперек волокон між осями — не більш 3,5d і до країв — 3d.
Болтові з'єднання можуть бути симетричними, коли повздовжні сили діють вздовж осі симетрії з'єднання, і несиметричними, коли осі сил не збігаються з осями елементів. Елементи, що з'єднуються, можуть розташовуватися на одній осі вздовж волокон деревини чи під кутом один до одного. Швами, чи зрізами, у болтових з'єднаннях називаються площини зсуву між елементами, від числа яких прямо залежить несуча здатність з'єднання. Однак напруги зрізу в перерізах болтів незначні і не визначають їхньої несучої здатності. Найбільш розповсюджений болтовий стик розтягнутих елементів із двосторонніми дерев'яними накладками є симетричним двозрізним з'єднанням, а такий же стик з однобічною накладкою — несиметричним однозрізним з'єднанням (див. рис. 3.4)
Розрахунок з'єднання на болтах, що згинаються, проводиться на дію повздовжніх сил N від розрахункових навантажень:
де nн — необхідне число болтів на половині з'єднання; nш — число зрізів (швів); Т (кН) — найменша несуча здатність болта в одному шві, що визначається з урахуванням діаметра болта d (см), товщини середнього елемента с (см), товщини крайніх елементів а (см), симетричності і кута нахилу між елементами, коефіцієнтом Кα з наступних виразів по міцності:
, кН – при згинанні болта для дерев'яних накладок;
, кН - при згинанні болта для сталевих накладок;
Тзм = 0,5cdKα,кН - при зминанні середнього елемента;
Тзм = 0,8adKα, кН - при зминанні крайнього і більш тонкого однозрізного елемента;
Тзм = 0,3adKα, кН - при зминанні крайнього і більш товстого однозрізного елемента.
Коефіцієнт Кα враховує меншу несучу здатність болтового з'єднання на болтах, що згинаються, під кутом у результаті меншої міцності і більшої піддатливості деревини при зминанні під кутом до волокон. Вони залежать від величини кута α, діаметра болта d і приймаються по нормах. Наприклад, при куті між елементами α== 90° для болтів діаметрами d = 12, 16 і 20 мм відповідно Кα = 0,7, 0,6 і 0,55.
Болтові з'єднання зі металевими накладками застосовуються у вузлах конструкцій. Накладки робляться звичайно двосторонніми з листової чи кутової сталі. Відстань від осей болтів до країв накладок повинна бути не менше двох діаметрів болтів вздовж і півтора — поперек напрямку дії сил. При сталевих накладках болти працюють на згин краще через їхнє часткове защімлення в отворах накладок.
Рис. 3.4. З'єднання на болтах, що згинаються:а — схеми розміщення; б — розрахункові схеми; в — схема роботи;1 — пряме розміщення; 2 — шахове;
3 — при металевих накладках; 4 — в з'єднаннях під кутом; 5-симетричне ; 6 — несиметричне ; 7 — епюра напруг зминання деревини
2. З’єднання цвяхами прості, але трудомісткі і застосовуються в основному при невеликому обсязі виготовлених конструкцій. Вістря цвяха має чотиригранну форму і довжину, рівну півтора діаметра. Головка має діаметр, рівний двом діаметрам цвяха. Найбільше застосування в дерев’яних конструкціях знаходять цвяхи діаметром 3, 4, 5 і 6 мм і довжиною відповідно 80, 100, 150 і 200 мм.
Правила розміщення цвяхів у з’єднаннях виключають небезпеку розколювання деревини елементів, що з’єднуються, і тому діаметр цвяхів повинний бути не більший чверті товщини елементів. Відстань між осями цвяхів діаметром d вздовж волокон деревини елементів, що з’єднуються, повинне бути не меншою: від торців -15d; між осями в елементах товщиною більшою 10d – 15d; між осями в елементах товщиною4d – 25d; в елементах проміжної товщини ця відстань приймається по інтерполяції. Відстань між осями цвяхів поперек волокон і до країв елементів повинна бути при прямому розміщенню не меншою 4d, при шаховій і косому розміщенню не меншою 3d (рис. 3.5).
З’єднання з цвяхами, які працюють на висмикування, (рис. 3.6) відносять до класу з’єднань з розтягнутими зв’язками. Вони застосовуються для кріплення дощок підшивок стель, щитів перекриттів і опалубки залізобетону. Від дії навантажень у них виникають сили N, що висмикуютьи цвяхи з деревини елемента, до якого прибиті дошки. Це зусилля сприймають сили тертя між поверхнею цвяхів і навколишньою деревиною.
Рис. 3.5. З'єднання на цвяхах, що згинаються: а — схеми розміщення; б — розрахункові схеми; в — схема роботи епюри напруг зминання деревини;
1,2 — пряме і шахове розміщення; 3-в сталевих накладках; 4 — у з’єднаннях під кутом; 5 — симетричне двозрізне; б — несиметричне однозрізе
Розрахунок цвяха на висмикування проводиться на дію сили, що розтягує, від розрахункових навантажень по формулі
де Тв.ц — несуча здатність цвяха при висмикуванні, НМ;
Rв.ц = 0,3 МПа — розрахунковий опір сухої деревини висмикуванню з неї цвяха поперек волокон, Rв.ц = 0,1 МПа— при сирій деревині;
d — діаметр цвяха, м;
l1 — розрахункова довжина цвяха, яка дорівнює його загальній довжині l з якої виключена товщина дощок, що прибиваються δ(м), довжина вістря l,5d (м), і ширина можливої щілини 0,2 см між елементами, що з'єднуються, (м).
Рис. 3.6. З'єднання на цвяхах, що висмикуються: а-схема роботи напруг тертя; б-деформація деревини
Необхідна кількість цвяхів, що висмикуються nн необхідних для сприймання розтягуючої сили N (МН) від розрахункових навантажень, визначається з виразуnн = N/Тв.ц. Розміри цвяхів, що висмикуються, підбираються з умов, щоб розрахункова довжина цвяха була не меншою10d і не меншою подвійної товщини дощок, що прибиваються - 2δ.
З'єднання з цвяхами, що згинаються, через малий діаметр і щільне защімлення в деревині несуча здатність цвяха не залежить від кута дії зусиль відносно напрямку волокон деревини елементів, що з'єднуються. Якщо цвях пробиває всі елементи наскрізь, то розрахункова довжина його зменшується на 1,5d см, що враховує небезпеку відколювання крайніх волокон при виході вістря. Якщо цвях не пробиває з'єднання наскрізь, то враховується тільки глибина його защімленняl1 в останньому елементі, знайдена так само, як і l1 у цвяхів, що висмикуються, з умови, що вона не менша 4d. Несуча здатність цвяха в одному зрізі по міцності при згині визначається з виразу Тз = 2,5d2+ 0,01 а2 кН, але не більшою 4d2. Несуча здатність одного зрізу цвяха по міцності деревини при зминанні с середнього іа крайніх елементів визначається по тим же виразах, що і при розрахунку з'єднань на болтах, що згинаються. Несуча здатність цвяха в одному зрізі Т є найменшої з обчислених.
З'єднання з цвяхами, що згинаються, і сталевими накладками застосовуються у вузлах деяких конструкцій. Цвяхи при цьому забиваються через отвори, просвердлені в сталевих накладках. Це з'єднання відносно роботи цвяхів є несиметричним і однозрізним. Несуча здатність цвяха в одному зрізі визначається з відповідного виразу для болтових з'єднань з урахуванням глибини його защімлення в деревині а, а по його вигині — з врахуванням його часткового защімлення в отворі накладки з виразу Тз = 4d2.
3. Гвинтові з'єднання (рис. 3.7, а). Гвинти - це стандартизовані сталеві вироби і складаються з головки, гладкої і нарізаної частин. Їхній діаметр dвиміряється по гладкій частині. Гвинти діаметром менше 12 мм називаються шурупами. Вони мають сферичні чи плоскі голівки з прорізами для закручування їх у деревину викрутками. Гвинти діаметром 12 мм і більш називаються глухарями. Вони мають квадратні чи шестигранні голівки і вкручуються в деревину ключами.
Рис. 3.7. З'єднання на гвинтах: а—глухар; б-шуруп; в-схема роботи гвинтів на вигин; г — те ж, на висмикування.
Вздовж волокон відстані між осями гвинтів повинні бути не меншою десяти їхніх діаметрів — 10d, поперек волокон — не меншою 5d. Глибина защімлення гладкої частини гвинта повинна бути не меншою 4d.
Розрахунковий опір висмикуванню гвинтів вище, ніж цвяхів, і складає Rгв.в = 1 МПа. Несуча здатність гвинтів при висмикуванні визначається по формулі(3.3). При цьому l1 – довжина нарізної частини гвинта.
З'єднання з гвинтами, що згинаються, відносяться до класу з'єднань зі зв'язками, що згинаються. Несуча здатність гвинта визначається, як і болта, що згинається, при сталевій накладці.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 1442;