Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності 17 страница

• Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом вико­навчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;

• основні завдання МОН: а) участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інновацій­ної діяльності та інтелектуальної власності; б) створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти; в) забезпечення розвитку освітнього, наукового та науково-технічного потенціалу України; г) визна­чення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері освіти, науко­вої, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власнос­ті; д) сприяння функціонуванню національної системи науково-технічної інформації; е) забезпечення інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів; • МОН відповідно до покладених на нього завдань у сфері інноваційної ді­яльності:

- забезпечує проведення комплексного аналізу стану вітчизняної та світової науки, прогнозування тенденцій її розвитку і взаємозв'язку з виробничою, економічною, соціальною та оборонною сферою;

- готує пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, пріоритетів інноваційної діяльності;

- подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо визначення замовни­ків та керівників державних наукових, науково-технічних програм;

- формує щороку разом з Мінекономіки державне замовлення на підставі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції;

- організовує в установленому порядку проведення державної наукової та науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних і регіо­нальних програм;

- організовує діяльність координаційних рад з пріоритетних напрямів роз­витку науки, техніки;

- здійснює організаційно-методичне забезпечення державної атестації на­укових установ, веде Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави;

- здійснює на основі угод з власниками авторського права і суміжних прав управління їх майновими правами в Україні та за її межами;

- організовує в установленому порядку проведення експертизи об'єктів ін­телектуальної власності, видає охоронні документи на об'єкти інтелекту­альної власності;

- забезпечує державну реєстрацію авторського права, державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів інтелектуальної власності, провадить реєстра­цію угод про передачу прав на використання об'єктів інтелектуальної влас­ності, що охороняються на території України;

- координує діяльність, пов'язану з трансфером (передачею) технологій і прав на об'єкти інтелектуальної власності, що створені повністю або част­ково за рахунок коштів державного бюджету;

- укладає відповідно до законодавства міжнародні договори про співробіт­ництво у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльнос­ті та інтелектуальної власності;

- в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання (Положення про по­рядок здійснення моніторингу виконання інноваційних проектів за пріо­ритетними напрямами діяльності технологічних парків, затв. наказом Мі­ністерства освіти і науки України від 17.04.2003 № 245);

- виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

VI. Центральні органи виконавчої влади: здійснюють підготовку пропозицій щодо реалізації інноваційної політики у відповідній галузі економіки, створюють організаційно-економічні механізми підтримки її реалізації; доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам здійснення конкурсного відбору пріоритетних інноваційних проектів із пріоритетних галузевих напрямів іннова­ційної діяльності і здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік); здій­снюють державний контроль у сфері інноваційної діяльності для забезпечення до­тримання всіма її суб'єктами вимог законодавства щодо такої діяльності.

VIII.Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації (у межах делегованих їм органами місцевого самоврядування повноважень) відповідно до їх компетенції: розробляють проекти регіональних інноваційних програм і подають їх для затвердження відповідно Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним і районним радам; вживають заходів щодо виконання регіональних інноваційних програм; сприяють інноваційній діяльності у своєму регіоні та створенню сучасної інфраструктури у цій сфері; залучають підприємства, установи й організації, розташовані на підпорядкованій їмтериторії, за їх згодою, до розв'язання проблем інноваційного розвитку регіонів; доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам (їх регіональним відділенням) проведення конкурсного відбору інноваційних проектів регіональних інноваційних програм і здійснення їх фінансової підтримки у межах коштів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим і обласних та районних бюджетах; подають пропозиції спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності стосовно включення інновацій- них проектів за регіональними програмами до державних програм і їх фінансування шляхом кредитування із державного бюджету).

VIII. Виконавчі комітети органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції: розробляють проекти місцевих інноваційних програм і подають їх
для затвердження відповідним місцевим радам; вживають заходів щодо виконання
місцевих інноваційних програм; залучають підприємства, установи і організації,
розташовані на підпорядкованій їм території, за їх згодою, до розв'язання проблем
інноваційного розвитку населених пунктів; доручають державним інноваційним
фінансово-кредитним установам (їх регіональним відділенням) або комунальним
інноваційним фінансово-кредитним установам проведення конкурсного відбору
інноваційних проектів місцевих інноваційних програм і здійснення фінансової
підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених у відповідному місцевому
бюджеті; готують і подають відповідним місцевим радам пропозиції щодо ство-
рення комунальних спеціалізованих інноваційних фінансово-кредитних установ
для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм; подають пропозиції
спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері ін-
новаційної діяльності стосовно включення інноваційних проектів за місцевими
програмами до державних програм і їх фінансування шляхом кредитування із
державного бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи;

IX. Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (постійно діючий орган Кабінету Міністрів України), яка відповідно до постанови КМ від 6 серпня 2003 р. № 1219: здійснює організаційне та методичне забезпечення роботи із створення і функціонування технологічних парків та інноваційних структур інших типів; розглядає і надає рекомендації щодо формування стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного, галузевого та регіонального рівнів; вносить пропозиції до проектів державних інно­ваційних програм і щодо необхідних обсягів бюджетних коштів для їх кредитуван­ня; розглядає пропозиції щодо державного замовлення на інноваційну продукцію; сприяє організації проведення систематичного моніторингу інноваційного розви­тку України, а також виконання інноваційних та інвестиційних проектів; організує проведення експертизи проектів створення технологічних парків та інноваційних структур інших типів, вирішує питання щодо їх державної реєстрації; погоджує прі­оритетні напрями діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів; приймає рішення щодо реєстрації інвестиційних та інноваційних проектів технологічних парків та інноваційних структур інших типів; вирішує питання щодо подальшої реалізації інвестиційних та інноваційних проектів технологічних парків та інноваційних структур інших типів за результатами моніторингу їх виконання; готує пропозиції щодо: доцільності надання суб'єктам інноваційної діяльності фі­нансової підтримки за рахунок коштів Державного бюджету; вдосконалення систе­ми показників і критеріїв економічної та соціальної ефективності інвестиційних та інноваційних проектів, що виконуються технологічними парками та інноваційни­ми структурами інших типів; удосконалення механізму ведення оперативного бух­галтерського обліку витрат на інвестиційні та інноваційні проекти, запровадження системи контролю та відповідної державної статистичної і бухгалтерської звітності; сприяння реалізації механізму нарахування та цільового використання коштів, що акумулюються на спеціальних рахунках технологічних парків, здійснення контр­олю за цільовим використанням сировини, матеріалів, устаткування, комплектую­чих виробів та інших товарів, що ввозяться технологічними парками в Україну для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів;

Державний контроль у сфері інноваційної діяльності здійснюють вищезгадані органи в межах наданих їм повноважень.

Третю категорію учасників інноваційних правовідносин складають особи (під­приємства, установи, організації, індивідуальні підприємці), що в сукупності ство­рюють так звану інноваційну інфраструктуру. Поняття інноваційної інфраструк­тури як сукупності підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо) закріплюється в ст. 1 Закону «Про інноваційну діяльність».

Особливий правовий статус у сфері інноваційної діяльності мають державні та комунальні небанківські інноваційні фінансово-кредитні установи (статті 19 і 20 Закону «Про інноваційну діяльність»), що забезпечують фінансову підтримку суб'єктів інноваційної діяльності у разі реалізації ними пріоритетних (державних і комунальних) інноваційних проектів;

Державні інноваційні фінансово-кредитні установи:

- створюються Кабінетом Міністрів України, який приймає відповідне рі­шення за поданням Держінвестицій України;

- підпорядковуються спеціально уповноваженому центральному органу ви­конавчої влади у сфері інноваційної діяльності (Держінвестицій України) і діють на основі Положення (Статуту), що затверджується Кабінетом Мі­ністрів України;

- кошти такої установи формуються за рахунок коштів Державного бюдже­ту України, визначених законом про Державний бюджет України на відпо­відний рік, залучених згідно з чинним законодавством вітчизняних та іно­земних інвестицій юридичних та фізичних осіб, добровільних внесків юри­дичних та фізичних осіб, від власної чи спільної фінансово-господарської діяльності та інших джерел, не заборонених законодавством України;

- повноваження: а) організація конкурсного відбору інноваційних проектів з метою надання фінансової підтримки, відповідно до ст. 17 Закону «Про ін­новаційну діяльність»; б) надання за рахунок коштів Державного бюджету України фінансової підтримки суб'єктам інноваційної діяльності для реа­лізації ними інноваційних проектів за наявності визначених законом умов (відбору включеного до Державного реєстру інноваційного проекту за ре­зультатами проведеного конкурсу; подання суб'єктом інноваційної діяль­ності, який реалізовуватиме цей проект, комплекту документів відповідно до встановленого переліку; наявності гарантій повернення коштів фінансо­вої підтримки у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо - у разі надання фінансової підтримки шляхом надання кредитів чи передачі майна у лізинг); в) супроводження реалізації інноваційних проектів, які фінансуються такою установою; г) контроль за цільовим використанням суб'єктами інноваційної діяльності наданих нею (установою) коштів.

Державною небанківською фінансово-кредитною установою є Українська державна інноваційна компанія (Компанія), що має такі характерні риси:

створена відповідно до постанови КМ України від 13 квітня 2000, р. № 654 «Про утворення Української державної інноваційної компанії», на базі ліквідова­них згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. «Про зміни у струк­турі центральних органів виконавчої влади» Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень;

є наступником майнових прав і обов'язків, у тому числі за договорами про на­дання інноваційних позик, Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень, державних підприємств «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія», інформаційно-обчислювального центру «Спрінт-Інформ» (м. Київ), міжрегіональних інформаційних центрів: Дніпропетровський - «Дніпро-Спрінт-Інформ», Львівський - «Захід-Інформ», Одеський - «Чорномор'я», Рівнен­ський - «Рівне-Спрінт-Інформ», Харківський - «Харків-Спрінт» і Хмельниць­кий - «Мегабайт-Інформ»;

має статус юридичної особи, самостійний баланс, розрахунковий, поточні та інші рахунки в установах банків, круглу печатку із зображенням Державного Гер­ба України, своїм найменуванням, а також штампи і бланки із своїм найменуван­ням знак для товарів і послуг;

засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України;

з питань проведення державної інноваційної політики підпорядковується спеціально уповноваженому органу у сфері інноваційної діяльності;

основні завдання Компанії: розроблення нових інноваційних та інвестицій­них проектів, спрямованих на забезпечення розвитку економіки, та організація відбору найефективніших проектів; фінансування за рахунок власних і залуче­них коштів науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, іннова­ційних та інвестиційних проектів, спрямованих на впровадження у виробництво прогресивних науково-технічних розробок і технологій, освоєння випуску но­вих видів продукції шляхом створення нових виробництв, передачі обладнання, устаткування в оренду (лізинг) або придбання частки корпоративних прав у під­приємствах, які працюють за новітніми технологіями, надання підприємствам кредитів, їх інвестування, провадження з ними спільної діяльності; фінансування заходів щодо розвитку інноваційної інфраструктури; фінансування інноваційних та інвестиційних проектів за рахунок коштів державного бюджету відповідно до пріоритетів інноваційного та інвестиційного розвитку національної економіки; залучення коштів, у тому числі іноземних, для фінансування науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, інноваційних та інвестиційних проектів; забез­печення повернення до Компанії інноваційних позик, наданих ліквідованим Дер­жавним інноваційним фондом і його регіональними відділеннями, а також забез­печення управління іншими борговими зобов'язаннями згідно з законодавством, у тому числі шляхом реструктуризації та запровадження управління борговими зобов'язаннями дебіторів; розроблення та здійснення комплексу заходів передінвестиційного характеру; супровід інноваційних та інвестиційних проектів, здій­снення контролю за ефективним їх виконанням і використанням наданих коштів; налагодження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, урядовими та неурядовими організаціями іноземних держав з питань залучення фінансових ресурсів в економіку України і реалізація з ними спільних інновацій­них та інвестиційних проектів і програм; участь у розробленні та здійсненні комп­лексу заходів організаційного, фінансового, економічного і правового характеру з метою забезпечення розвитку підприємництва, підтримки малого та середнього бізнесу в науково-технічній та інноваційній діяльності;

діє на підставі статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укра­їни від 15 червня 2000 р. № 979;

предмет діяльності: кредитування та фінансування науково-технічних і мар­кетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних ро­біт, науково-технічного пошуку, розроблення та реалізації інноваційних та інвес­тиційних проектів і програм; фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів; випуск цінних паперів (облі­гацій, векселів тощо); купівля-продаж цінних паперів, а також операції з ними; придбання права вимоги з поставки товарів, надання послуг і виконання робіт (факторинг); придбання за власні та залучені кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг); довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів; набуття та реаліза­ція прав інтелектуальної власності; проведення обстежень і досліджень потенцій­них об'єктів інноваційної та інвестиційної привабливості; забезпечення інформа­ційного обслуговування учасників інноваційних та інвестиційних проектів і про­грам на договірній основі; організація розроблення нових та відбір інноваційних та інвестиційних проектів відповідно до визначених Кабінетом Міністрів України пріоритетних напрямів економічного розвитку України, пошуку їх виконавців та інвесторів як в Україні, так і за її межами, у тому числі на конкурсних засадах; участь у реалізації цих проектів; організація та проведення попередньої експер­тизи, у тому числі державної комплексної та науково-технічної, інноваційних та інвестиційних проектів; участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань удосконалення інноваційних та інвести­ційних процесів тощо; забезпечення управління і супроводу інноваційних та ін­вестиційних проектів; підготовлення (розробка) висновків та пропозицій щодо доцільності залучення іноземних кредитів та інвестицій; забезпечення пошуку потенційних інвесторів та кредиторів для вітчизняних суб'єктів господарської ді­яльності, надання послуг з підготовки комплекту технічної, економічної та іншої необхідної документації до інноваційних та інвестиційних проектів; реалізація з іноземними інвесторами спільних інноваційних та інвестиційних проектів і про­грам; видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що пе­редбачають їх виконання у грошовій формі; проведення організаторської роботи з надання гарантій (укладення договорів страхування, застави, поруки тощо) для забезпечення повернення інноваційних та інвестиційних коштів виконавцями проектів; забезпечення повернення позик і кредитів шляхом їх реструктуризації, управління борговими зобов'язаннями, реалізації заставленого майна, а також товарів, цінних паперів та інших активів, переданих у рахунок погашення бор­гу за кредитними договорами тощо; організація і проведення виставок, семінарів, конференцій, виставок-продажів та аукціонів; надання маркетингових, посеред­ницьких, юридичних та інших консультаційних послуг; організація навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів у сфері інноваційної та інвестиційної діяльності; рекламно-видавнича діяльність.

майно Компанії: а) правовий титул майна - право власності; б) склад майна: статутний капітал, резервний та інші фонди, оборотні кошти, а також всі матері­альні активи, цінності та кошти від повернення інноваційних позик ліквідованих Державного інноваційного фонду, його регіональних відділень і підприємств, від забезпечення управління іншими борговими зобов'язаннями згідно з законодав­ством та з іншого майна, закріпленого за Компанією; в) відображення майна Ком­панії в її самостійному балансі;

статутний капітал (СК) Компанії: а) розмір СК - еквівалентний ЗО млн євро за офіційним курсом, установленим Національним банком; б) напрями викорис­тання СК: 15 млн. євро розміщується частинами на рахунках в банках України (при цьому банки та розмір кожної частини, яка не повинна перевищувати 15% загальної суми статутного капіталу Компанії, визначаються правлінням Компа­нії); на забезпечення статутної діяльності Компанії; на збільшення статутного капіталу Українського банку реконструкції та розвитку, засновником якого ви­ступає Компанія, шляхом купівлі акцій цього банку від їх цільової емісії;

резервний (страховий): формується у розмірі 25% СК Компанії шляхом що­річного відрахування у розмірі 5% суми чистого прибутку Компанії - до досяг­нення цим фондом зазначеного розміру; в такому ж порядку здійснюється попо­внення цього фонду у разі повного або часткового його використання;

органи Компанії: правління (поточне керівництво); спостережна рада - контролюючий орган (формується засновником Компанії - Кабінетом Міні­стрів України);

правління Компанії: а) компетенція: вирішує питання організації господарської діяльності, фінансування, ведення обліку, складання звітності тощо; розглядає і приймає рішення з питань організації кредитування, фінансування і залучення коштів, проведення розрахунків, забезпечення грошового обігу, провадження зо­внішньоекономічної діяльності, здійснення операцій з цінними паперами, управ­ління дебіторською заборгованістю тощо; визначає організаційну структуру Ком­панії; приймає рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію спеціалізова­них і регіональних відділень, філіалів та представництв Компанії, здійснює керів­ництво їх діяльністю, забезпечує виконання покладених на них завдань; затвер­джує положення про спеціалізовані та регіональні відділення, філіали та пред­ставництва Компанії; приймає рішення про участь у господарських товариствах, а також про придбання акцій (часток, паїв) господарських товариств у рахунок погашення боргу за кредитними договорами та інноваційними позиками, надани­ми у 1992-2000 роках Державним інноваційним фондом та його регіональними виділеннями; у випадках, передбачених законодавством, здійснює управління іншими борговими зобов'язаннями; вирішує питання добору, розстановки, підго­товки та підвищення кваліфікації працівників Компанії; визначає умови та роз­міри оплати праці і матеріального стимулювання працівників Компанії, виходячи з її фінансового становища; розглядає матеріали ревізій і аудиторських переві­рок, а також звіти керівників спеціалізованих і регіональних відділень, філіалів та представництв Компанії про результати їх роботи та приймає відповідні рішення; готує річний звіт і бухгалтерський баланс Компанії та подає їх на погодження Ка­бінетові Міністрів України; розглядає питання про притягнення до матеріальної відповідальності працівників Компанії (за винятком осіб, що входять до складу її правління); вирішує інші питання діяльності Компанії, передбачені її Статутом, крім тих, що належать до компетенції голови правління Компанії; б) склад: голо­ва, троє заступників (призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України) та інші члени правління; в) періодичність проведення засідань - у разі потреби; г) умови правоможності прийняття правлінням рішень - у разі присутності на його засіданні не менше ніж 2/3 його членів; д) порядок прийняття рішень - простою більшістю голосів присутніх на засіданні правління;

Голова правління здійснює поточне керівництво Компанією, в тому числі: управління майном Компанії в межах, визначених законодавством; представляє Компанію у відносинах з підприємствами, установами, організаціями та громадя­нами; дає доручення на вчинення юридичних дій від імені Компанії; установлює порядок підготовки й укладення договорів та інших угод, що укладаються від іме­ні Компанії; затверджує штатний розпис Компанії; приймає на роботу і звільняє з роботи працівників Компанії, визначає умови оплати праці, застосовує до пра­цівників Компанії заходи заохочення та дисциплінарного стягнення згідно з зако­нодавством; розподіляє обов'язки між заступниками голови правління Компанії; видає накази з питань діяльності Компанії; затверджує положення про структурні підрозділи Компанії; виконує інші функції відповідно до законодавства та стату­ту Компанії;

відповідальність Компанії - усім майном, що належить їй на праві власності. Якщо державні інноваційні фінансово-кредитні установи, як правило, нада­ють фінансову підтримку інноваційним проектам, пріоритетність яких має насам­перед загальнодержавне значення, то комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи опікуються інноваційними проектами регіонального (місцевого) зна­чення і мають такі характерні риси:

- створюються відповідними органами місцевого самоврядування та підпо­рядковуються виконавчим органам місцевого самоврядування;

- діють на основі положень (статутів) про них, що розробляються і затвер­джуються органами місцевого самоврядування;

- кошти такої установи формуються за рахунок коштів відповідного місце­вого бюджету, залучених вітчизняних та іноземних інвестицій юридичних і фізичних осіб, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, власної чи спільної фінансово-господарської діяльності та інших джерел, не забо­ронених законодавством України;

- повноваження: а) організація конкурсного відбору місцевих інновацій­них програм/проектів з метою надання фінансової підтримки відповідно до ст. 17 Закону «Про інноваційну діяльність»; б) надання за рахунок ко­штів місцевого бюджету фінансової підтримки суб'єктам інноваційної ді­яльності для реалізації ними місцевих інноваційних програм/проектів за наявності визначених законом умов (відбору включеного до Державного реєстру інноваційного проекту за результатами проведеного конкурсу; по­дання суб'єктом інноваційної діяльності, який реалізовуватиме цей проект, комплекту документів відповідно до встановленого переліку; наявності га­рантій повернення коштів фінансової підтримки у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо - у разі надання фінансової підтримки шляхом надання кредитів чи передавання майна у лізинг); в) супроводження реалізації місцевих інноваційних про­грам/проектів, що фінансуються такою установою; г) контроль за цільовим використанням суб'єктами інноваційної діяльності наданих нею (устано­вою) коштів.

Відносини між суб'єктами інноваційної діяльності зазвичай складаються на договірних засадах. До договорів, за допомогою яких опосередковується іннова­ційна діяльність, належать: 1) договори щодо організації та спільного здійснення інноваційної діяльності двома та більше її суб'єктами; 2) підрядні договори щодо розробки інновацій (інноваційного проекту) на замовлення суб'єкта інноваційної діяльності, який планує їх впроваджувати (реалізовувати) та/або використовува­ти в своїй діяльності.

Законодавство, що регулює договірні відносини у сфері інноваційної діяль­ності, містить положення щодо таких видів договорів інноваційного характеру:

договорів про спільну інноваційну діяльність; обов'язковість укладення таких договорів передбачена постановою KM України від 14 грудня 2001 р. № 1691 «Про порядок укладення договорів про спільну діяльність щодо виконання ін­вестиційних та інноваційних проектів» для суб'єктів інноваційної діяльності, на яких поширюється дія Закону України від 16 липня 1999 р. «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків; такі дого­вори мають визначати порядок об'єднання зазначеними суб'єктами фінансових, матеріальних і нематеріальних активів (у тому числі прав на промислову та інте­лектуальну власність), покриття витрат за договорами, розподілу прибутку, від­шкодування збитків, а також учасника цього договору, який здійснюватиме керів­ництво спільною діяльністю;

договори на створення і передачу науково-технічної продукції (ст. 331 ГК України). За цим договором одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх. Предметом договору на передачу науково-технічної продукції може бути модифікована науково-технічна продук­ція (завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для про­ведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконують­ся чи надаються суб'єктами господарювання - науково-дослідними, конструктор­ськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організація­ми, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо). Договір може укладатися на виконання усього комп­лексу робіт від дослідження до впровадження у виробництво науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне супроводження (обслуговування). У разі якщо науково-технічна продукція є результатом ініціативних робіт, договір укладається на її передачу, включаючи надання послуг на її впровадження та освоєння.

Відносини між суб'єктами інноваційної діяльності та органами (організація­ми), що здійснюють управлінсько-контрольні повноваження у сфері інновацій­ної діяльності, регулюються актами законодавства, що визначають повноваження зазначених органів (організацій) та обов'язки суб'єктів інноваційної діяльності щодо дотримання встановлених законом вимог.

Таким чином, інноваційними є врегульовані правом відносини, що склада­ються між суб'єктами інноваційної діяльності та уповноваженими органами щодо організації, безпосереднього здійснення такої діяльності та контролю за дотри­манням її учасниками вимог інноваційного законодавства.

Різновидом інноваційних відносин є відносини, що складаються в проце­сі трансферу технологій і регулюються Законом України від 14.09.2006 р. «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» (далі - Закон ПТТ), що:

- містить визначення основних понять (ст. 1), в тому числі: «технологія» (ре­зультат інтелектуальної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, поря­док і послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/або реалі­зації і зберігання продукції, надання послуг), «високі технології» (технології, які розроблені на основі новітніх наукових знань, за своїм технічним рівнем перевищують кращі вітчизняні та іноземні аналоги і спроможні забезпечити передові позиції на світовому ринку наукомісткої продукції), «трансфер тех­нології» (передача технології, що оформляється шляхом укладення двосто­роннього або багатостороннього договору між фізичними та/або юридични­ми особами, яким установлюються, змінюються або припиняються майнові права й обов'язки щодо технології та/або її складових);