Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності 13 страница

• будівельні інвестори усіх форм власності (особи, які приймають рішення про вкладення власних чи залучених коштів у будівельну продукцію);

• проектні та проектно-вишукувальні підрядні організації;

• загальнобудівельні та спеціальнобудівельні підрядні організації;

• підприємства промисловості будівельних матеріалів, конструкцій та виробів;

• підприємства, що виробляють будівельну техніку;

• підприємства будівельної механізації;

• інвестиційні банки;

• страхові організації, що спеціалізуються на страхуванні будівельних ризиків;

• посередницькі та інжинірингові організації, що надають відповідні послугг учасникам будівельних правовідносин;

• органи державного та регіонального регулювання будівельних правовідно­син, у тому числі органи державного архітектурно-будівельного контролю.

У межах окремих галузей і територій будівельні комплекси в сучасний пе­ріод організовані як господарські системи, що очолюються господарськими об'єднаннями (концерном «Укрцемент», корпорацією «Укрмонтажспецбуд»), а також холдинговими компаніями, такими як «Київміськбуд» та інші.

Термін «капітальне будівництво» використовується і в іншому значенні - як форма інвестиційної діяльності, а саме: господарської діяльності щодо виробництва основних фондів народного господарства, що полягає у здійсненні суб'єктами інвести­ційної діяльності практичних дій щодо реалізації інвестицій в будівельну продукцію.

Як інвестиційна діяльність капітальне будівництво - це виконання робіт (вишукувально-розвідувальних, проектних, загальнобудівельних і спеціально-будівельних - монтажних, пусконалагоджувальних, робіт щодо впорядкування (озеленення) територій та ін.). Названі роботи виконуються різнопрофільними будівельними організаціями.

Функціональним відомством з питань капітального будівництва є Міністер­ство регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд України), яке здійснює державне регулювання у сфері капітального будівництва шляхом: ви­дання державних будівельних норм і правил, державних стандартів; забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційних проектів будівництва, ліцензування будівельних і пов'язаних з ними робіт, сертифіка­ції будівельної продукції; забезпечення здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за якістю будівельних робіт тощо.

Капітальне будівництво як різновид інвестиційної діяльності неоднорідне. Воно розмежовується залежно від форм виробництва і відтворення основних фондів. Відповідно до цього розрізняють такі види капітального будівництва:

нове будівництво - це будівництво основних або допоміжних будівель і спо­руд або їх комплексів із заданими техніко-економічними показниками та призна­ченням, які споруджуються за єдиним проектом в першу та наступні черги, на визначених для цього об'єктах, нових майданчиках або майданчиках, звільнених від існуючих будівель;

реновація - відтворення основних фондів діючих підприємств, будівель, спо­руд. Своєю чергою реновація поділяється на такі підвиди:

розширення - будівництво додатково до існуючих приміщень, будівель, спо­руд, що будуються в межах єдиного комплексу за окремими проектами, яке веде до збільшення будівельних габаритів об'єкта та поліпшення його техніко-економічних показників;

реконструкція - комплекс будівельних робіт, пов'язаних зі зміною техніко-економічних показників, або використання об'єкта за новим призначенням у меж­ах існуючих будівельних габаритів. Складовою частиною реконструкції об'єкта може бути його капітальний ремонт;

капітальний ремонт - це комплекс будівельних робіт, пов'язаних з відновлен­ням або поліпшенням експлуатаційних показників, зі зміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників;

реставрація - повне або часткове відновлення пошкоджених або втрачених будівель та художніх характеристик об'єкта в первісному або відновленому ви­гляді на пам'ятниках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт;

консервація (як вид капітального будівництва) - це комплекс будівельних робіт, призначених для зберігання об'єкта, на якому припинено або не ведеться будівництво на визначений час, і які включають тимчасові або постійно діючі за­хисні або конструктивні заходи, що запобігають руйнуванню об'єкта.

У процесі будівництва об'єкта можуть поєднуватися різні види капітального будівництва (консервація і реставрація, наприклад).

2. Способи та стадії капітального будівництва

Капітальне будівництво може здійснюватися різними способами.

Поняття «спосіб капітального будівництва» пояснює, чиїми силами і у формі яких правовідносин здійснюється будівництво.

Розрізняють два основних (підрядний і господарський способи) і змішаний спосіб капітального будівництва (підрядно-господарський).

Підрядний спосіб є найбільш поширеним і характеризується наявністю договірно-підрядних відносин між інвестором/замовником і виконавцем/виконавцями будівельних та пов'язаних з ними робіт. Передбачається, що замовник як суб'єкт інвестування підряджає на будівництво об'єкта будівельного підрядника на відповідних договірних умовах. Відносини, що складаються при цьому, регу­люються договором підряду на капітальне будівництво (поняття, види, вимоги закону щодо змісту та форми таких договорів, порядок укладення та виконання розглядалися в розділі IV «Господарські зобов'язання»).

Господарський спосіб полягає у виконанні робіт і введенні об'єкта в експлуа­тацію силами самого забудовника, тобто того підприємства чи організації, яке є розпорядником інвестицій і має затверджену будівельну (проектно-кошторисну) документацію. Будівництво за цього способу здійснюється силами власних бу­дівельних підрозділів певної організації (підприємства) поряд з основною гос­подарською діяльністю, для чого створюється управління (відділ, департамент) капітального будівництва. Відносини, що складаються при цьому, є внутрішньо­господарськими.

На практиці використовується ще й змішаний спосіб - підрядно-господарський, коли частину робіт виконує організація-забудовник власними силами, а на вико­нання решти робіт підряджає відповідні будівельні організації, укладаючи з ними договір підряду на капітальне будівництво (виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт).

Капітальне будівництво як форма інвестування складається з двох основних стадій, що регулюються актами будівельного законодавства. Першим етапом є підготовча стадія (зазвичай іменується стадією проектування), на якій:

• інвестор визначає доцільність інвестування у формі капітального будів­ництва певного об'єкта; на замовлення інвестора спеціалізованими (про­ектними або проектно-вишукувальними) організаціями розробляються передпроектні документи, проводяться відповідні дослідження, після чого інвестор приймає рішення про інвестування;

• на підставі прийнятого рішення та передпроектних документів інвестор укла­дає з проектною організацією договір на розробку інвестиційного проекту будівництва (проектно-кошторисної документації); такий проект має пройти комплексну державну експертизу інвестиційних проектів будівництва; у разі наявності позитивного висновку Укрінвестекспертизи інвестор може затвер­дити інвестиційний проект і вжити відповідних заходів до його реалізації.

Наступною стадією є реалізація інвестиційного проекту будівництва, яка може бути забезпечена самим інвестором (у разі застосування господарського способу будівництва) або будівельним підрядником (якщо використовується підрядний спосіб будівництва). Після реалізації інвестиційного проекту завершений будів­ництвом об'єкт приймається в експлуатацію відповідно до встановленого поряд­ку (див. тему 15 «Окремі види господарських договорів» розділу IV «Господар­ські зобов'язання»).

3. Правовідносини з капітального будівництва

Правовідносини з капітального будівництва (будівельні правовідносини) - це врегульовані правом господарські відносини з організації, управління та безпо­середнього здійснення капітального будівництва.

Ці правовідносини є комплексними, що зумовлено складністю господарської діяльності в галузі капітального будівництва. Комплексність будівельних право­відносин полягає в тому, що вони включають:

- підрядні відносини щодо здійснення і виробництва вишукувальних і про­ектних робіт;

- відносини щодо будівельних підрядів;

- відносини щодо будівельних поставок;

- відносини щодо надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом. Комплексність правовідносин з капітального будівництва передбачає наяв­ність у них основної діяльності, що регулюється правом. Це проектна та будівель­на діяльність (проектні та будівельні підряди). Матеріальний зміст цих правовід­носин полягає у виконанні і здачі організацією-иідрядником замовленої роботи, а також прийнятті та оплаті її замовником.

Правовідносини з капітального будівництва економічно являють собою осо­бливий вид майново-організаційних відносин. їх предметом є специфічний то­вар - проектна і будівельна продукція, що зазвичай виробляється та передається замовникові на платній основі. Проектний підрядник виробляє визначені (замов­лені) замовником проектно-виюукувальні роботи, кінцевим результатом яких є проектна продукція. Замовник приймає і оплачує цей товар.

Будівельний підрядник виконує визначені (замовлені) замовником будівель­ні роботи, кінцевим результатом яких є закінчений будівництвом, тобто готовий до експлуатації, об'єкт.

Господарські правовідносини з капітального будівництва (у разі застосуван­ня підрядного способу) - це комплексні майново-організаційні правовідносини, змістом яких є організація, виробництво і здача організацією-підрядником визна­чених (замовлених) замовником проектно-вишукувальних та/або будівельних і пов'язаних з ними робіт, приймання та оплата їх замовником, введення в дію за­кінченого будівництвом об'єкта.

Суб'єкти правовідносин з капітального будівництва - це особи, які володіють сукупністю господарських прав і обов'язків, необхідних для організації та безпо­середнього здійснення будівельних та пов'язаних з ними робіт (проектних, вишукувальних, монтажно-налагоджувальних та ін.). До них належать:

господарські організації, предметом діяльності яких є виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт; ними можуть бути як підприємства, так і складні утворення - господарські об'єднання (в тому числі державні будівельні корпорації «Укрбуд», «Укрбудматеріали» та ін., Українська кооперативно-державна корпорація з агропромислового будівництва «Украгро-промбуд»), холдингові компанії (наприклад, х/к «Київміськбуд») та їх дочірні/ корпоративні підприємства;

підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному бу­дівництві (управління, департаменти капітального будівництва); вони виступа­ють як суб'єкти внутрішньогосподарських відносин, а у разі наявності відповід­них повноважень, закріплених у Положенні про такі підрозділи, - й у зовнішніх відносинах від імені організації, до структури якої входять;

підприємці-громадяни (індивідуальні підприємці, які здійснюють господар­ську діяльність з капітального будівництва, маючи статус офіційно зареєстрова­ного підприємця і відповідні ліцензії на виконання тих видів діяльності у сфері будівництва, які потребують спеціального дозволу - ліцензії);

держава, яка діє в особі:

а) вищих органів державної виконавчої влади (як замовник щодо особливо
важливих і великих за вартістю об'єктів, що мають загальнодержавне значення,
виступає Кабінет Міністрів України);

б) спеціально уповноваженого органу у сфері капітального будівництва - Міністерство регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд), яке,
відповідно до Положення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від
16 травня 2007 р. № 750, здійснює державне регулювання у сфері капітального
будівництва шляхом: видання державних будівельних норм і правил, державних стандартів; забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційних проектів будівництва (відповідно до Порядку затвердження інвес­тиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269), ор­ганізації ліцензування будівельних і пов'язаних з ними робіт, сертифікації буді­вельної продукції та здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за якістю будівельних робіт (покладається на Держархбудінспекцію, що входить до складу Мінрегіонбуду та діє відповідно до Положення про архітектурно-будівельний контроль, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225) та виконує інші повноваження у сфері капітального будівництва;

в) галузевих та інших органів державного управління (господарських міністерств, відомств, державних господарських об'єднань і державних холдингових компаній);

г) державних будівельних корпорацій («Укрбуд», «Укрбудматеріали», «Укртрансбуд», «Укрмонтажспецбуд», «Укрметротунельбуд» та ін.), які виконують складні функції: (1) власника майна щодо державних підприємств – учасників корпорації та (2) забезпечення координації діяльності підприємств - учасників корпорації та організації виконання ними будівельних і пов'язаних з ними робіт;

ґ) місцевих державних адміністрацій, до складу яких входять управління з ка­пітального будівництва (діють на підставі Типового положення, затв. постано­вою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1401);

- органи місцевого самоврядування в особі відповідних рад народних депу­татів, їх виконкомів, управлінь капітального будівництва виконкомів.

Учасниками правовідносин з капітального будівництва також є (можуть бути) суб'єкти господарювання та негосподарські організації, які мають потребу у вико­нанні будівельних і пов'язаних з ними робіт, а також громадяни - як споживачі будівельної продукції.

Учасники правовідносин з капітального будівництва можуть виконувати різ­ні функції і залежно від цього отримувати відповідне найменування.

Інвестор - це суб'єкт інвестиційної діяльності у сфері капітального будівни­цтва, який приймає рішення про вкладення власних, позичкових або залучених коштів (інвестицій) в об'єкти інвестування, що належать до основних фондів.

Замовник - це суб'єкт інвестиційної діяльності в галузі капітального будівни­цтва, що замовляє у підрядника виконання проектно-вишукувальних, будівель­них та пов'язаних з ними робіт. У ролі замовника може виступати сам інвестор або уповноважена ним особа, в тому числі консалтингова та/або інжинірингова організація, що спеціалізується на будівництві.

Підрядник - організація чи індивідуальний підприємець, що на договірних засадах за плату підряджається виконувати на замовлення замовника проектно-вишукувальні, будівельні та пов'язані з ними роботи.

Виконання будівельних робіт (незалежно від способу капітального будівни­цтва) потребує ліцензування, що здійснюється з метою забезпечення публічних інтересів відповідно до встановлених вимог (насамперед щодо їх якості, безпеки, довговічності будівель і споруд).

Відповідно до Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності» (пункт ЗО ст. 9), у сфері будівництва підлягають ліцензуванню вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж.

Зазначені роботи конкретизовані в Ліцензійних умовах провадження буді­вельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету Украї­ни з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету бу­дівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. Так, згідно з додатком до пункту 1.3 Ліцензійних умов, підлягають ліцензуванню такі види робіт у сфері будівництва:

• інженерні вишукування;

• інженерно-геологічні, інженерно-гідрометеорологічні вишукування, еколого-геологічні вишукування та складання звіту;

• проектні роботи;

• розроблення містобудівної документації;

• архітектурне та будівельне проектування, в тому числі:

- конструювання несучих конструкцій;

- проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;

- розроблення спеціальних розділів проектів;

- технологічне проектування об'єктів;

• зведення несучих та огороджуючих конструкцій будівель і споруд, будівни­цтво та монтаж інженерних і транспортних мереж, у тому числі:

- зведення несучих і огороджуючих конструкцій будівель і споруд;

- монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем;

- монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірю­вання;

- захист конструкцій, устаткування та мереж;

- будівництво транспортних мереж;

- монтаж технологічного устаткування.

Ліцензування будівельної діяльності здійснюють Мінбуд, Рада міністрів Ав­тономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (п. 9-1 Переліку органів ліцензування, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698).

4. Державне регулювання відносин

у сфері капітального будівництва

Забезпечення врахування публічних інтересів (суспільства в цілому, держави, територіальних громад, економічної конкуренції) та типових приватних інтересів учасників цих відносин (якщо ці інтереси є законними) здійснюється державою як організатором господарського життя в країні. Держава при цьому використо­вує різні форми і засоби. Як і в інших сферах економіки держава використовує такі форми управління у сфері капітального будівництва:

• нормативне регулювання;

• планування (насамперед щодо (1) діяльності суб'єктів господарських від­носин, які функціонують на державній формі власності або контролюються державою в особі уповноважених органів, та/або (2) фінансування інвести­ційних проектів будівництва за рахунок державних коштів, кредитів, отри­маних під гарантію Уряду України);

• управління поточними справами у сфері капітального будівництва (лі­цензування; надання дозволів, пов'язаних з будівництвом об'єктів; забез­печення державної експертизи інвестиційних проектів будівництва та ін.);

• контроль за дотриманням учасниками інвестиційної діяльності встановле­них державою вимог у сфері капітального будівництва.

Нормативне регулювання здійснюється органами, що мають на це відпо­відні повноваження: Верховною Радою України - шляхом прийняття законів та постанов; Президентом України - переважно у формі указів щодо визна­чення напрямів інвестиційної політики на певний період; Кабінетом Міні­стрів України - прийняттям постанов, що регулюють на підставі відповідних законів певний вид відносин у сфері капітального будівництва; уповноважені органи держави (Мінрегіонбуд, зокрема) - у формі відомчого регулювання в межах наданих їм повноважень; органи місцевого самоврядування - відпо­відно до делегованих державою повноважень у цій сфері; місцеві державні адміністрації - згідно з своєю компетенцією, що визначається відповідними актами законодавства (система будівельного законодавства розглядатиметь­ся в наступному параграфі).

Планування (щодо згаданих випадків) здійснюється Урядом України, органа­ми державної влади та управління АР Крим, господарськими міністерствами/ві­домствами, державними господарськими об'єднаннями відповідно до Закону від 21.12.2006 р. «Про Кабінет Міністрів України» (статті 2,21), Закону від 21.09.2006 р. «Про управління об'єктами державної власності» (статті 5, 6, 9), Закону від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність» (статті 12-14), Закону від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування» (статті 7-15) та ін.

Управління поточними справами у сфері капітального будівництва значною мірою забезпечує Міністерство регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд¹). Відповідно до затв.го постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 16 травня 2007 р. № 750 Положення про це Міністерство, Мінрегіонбуд є центральним органом виконавчої влади, спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, діяльність якого спрямовується і коорди­нується Кабінетом Міністрів України;

• основними завданнями Мінрегіонбуду у сфері капітального будівництва є:

1)участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфе­рі будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних ма­теріалів;

2)управління, координація діяльності та регулювання у зазначеній сфері;

3)технічне регулювання у сфері будівництва, містобудування, промисловості будівельних матеріалів;

• Мінрегіонбуд відповідно до покладених на нього завдань:

1)розробляє і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо форму­вання державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів;

2)бере в установленому порядку участь у розробленні Програми діяльності Кабінету Міністрів України, проектів Державної програми економічного та соці­ального розвитку України, Державного бюджету України на відповідний рік, за­безпечує розроблення та виконання інших державних і галузевих програм;

3)розробляє та подає в установленому порядку проекти нормативно-правових актів у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівель­них матеріалів, захисту навколишнього природного середовища під час будівництва;

4)розробляє і затверджує у межах своїх повноважень державні стандарти, норми і правила;

5)забезпечує проведення та здійснює в межах своїх повноважень коорди­націю наукових досліджень (науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості буді­вельних матеріалів (в тому числі з питань нормування, стандартизації, метроло­гії, кодифікації та каталогізації, підтвердження відповідності), а також з питань збереження історичних ареалів та традиційного характеру середовища населених місць, пам'яток архітектури і містобудування;

6)вживає заходів для реалізації Генеральної схеми планування території України, підвищення архітектурно-планувального та інженерно-технічного рівня забудови і благоустрою, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури насе­лених пунктів;

7)розробляє та затверджує типові регіональні правила забудови, погоджує ре­гіональні правила забудови Автономної Республіки Крим, областей, організовує проведення експертизи схем планування територій (крім схем планування тери­торій районів), генеральних планів міст Києва, Севастополя та обласних центрів;

8)визначає методологію проектування об'єктів житлово-цивільного призна­чення та промислових об'єктів, інженерних споруд, систем інженерного облад­нання будинків і споруд, а також реконструкції та пристосування об'єктів для інших цілей;

9)визначає порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, проектів будівництва об'єктів містобудування та порядок організації і проведен­ня їх експериментального будівництва;

10)організовує роботу з проведення професійної атестації виконавців робіт, пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури;

11)здійснює нормативно-методичне забезпечення проектування, будівни­цтва та експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах, а також розроблення та вдосконалення методів і засобів інженерного захисту територій, будівель та споруд від впливу небезпечних процесів техногенного і природного характеру;

12)забезпечує у межах своїх повноважень нормативне, науково-технічне та експертне супроводження будівельних робіт на об'єкті «Укриття» та інших об'єктах Чорнобильської АЕС;

13)здійснює архітектурно-будівельний контроль, державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій;

14)організовує роботу, пов'язану із збереженням, охороною, обліком, вико­ристанням і реставрацією пам'яток архітектури і містобудування, а також районів історичної забудови;

15)бере участь у роботі, пов'язаній з включенням об'єктів архітектури і міс­тобудування, садово-паркового і монументального мистецтва, а також ландшаф­тних пам'яток до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

16)здійснює відповідно до законодавства контроль за виконанням робіт, пов'язаних з дослідженням, консервацією, реабілітацією, реставрацією, ремонтом і музеєфікацією пам'яток архітектури і містобудування;

17)бере участь у підготовці об'єктів культурної спадщини для включення до Списку всесвітньої спадщини;

18)розробляє і подає в установленому порядку пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності для проведення робіт з підтвердження відповіднос­ті у сфері будівництва, містобудування та промисловості будівельних матеріалів;

19)установлює відповідно до законодавства порядок визнання результатів випробувань, в тому числі нових матеріалів;

20)забезпечує проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм, проектів будівництва та експертизи містобудівної документації;

21)визначає порядок підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування в будівництві, організовує його виконання та видає технічне свідоцтво;

22)здійснює контроль за дотриманням учасниками інвестиційної діяльності у будівництві вимог нормативних документів з обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів державного та місцевих бюдже­тів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій;

23)готує за дорученням Кабінету Міністрів України експертні висновки сто­совно технічних рішень і вартісних показників, що підтверджують необхідність робіт, які планується проводити за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету;

24)здійснює нормативно-методичне забезпечення ведення містобудівних ка­дастрів населених пунктів;

25)контролює відповідно до законодавства діяльність державних будівель­них корпорацій;

26)здійснює нормативно-методичне забезпечення діяльності підконтрольних та підзвітних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

27)вживає заходів щодо розвитку економічної конкуренції;

28)здійснює згідно із законодавством ліцензування відповідних видів госпо­дарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов;

29)організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфіка­ції працівників сфери будівництва;

30)здійснює відповідно до законодавства управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

31)здійснює в межах своїх повноважень контроль за станом охорони праці на підприємствах, що належать до сфери його управління;

виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

• Мінрегіонбуд видає у межах своїх повноважень та відповідно до законо­давства накази, організовує і контролює їх виконання; нормативно-правові акти Мінрегіонбуду підлягають реєстрації в порядку, встановленому зако­нодавством; Мінрегіонбуд у разі потреби видає разом з іншими централь­ними органами виконавчої влади спільні акти.

Одним із засобів державного регулювання, що охоплюється поняттям управ­ління поточними справами як форми державного регулювання, є державна екс­пертиза інвестиційних проектів будівництва.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 8 та ст.. 12 Закону «Про інвестиційну діяльність» інвестор зобов'язаний одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівни­цтва діючих нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя насе­лення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектур­них вимог, за винятком об'єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим (будівництво житла за проектами повторного застосування, крім об'єктів умовною висотою більше 73,5 м, при незмінності архітектурно-планувальних, конструктивних та технічних рішень та будин­ків і споруд І і II категорій складності на непідроблювальних територіях із інженерно-геологічними умовами І категорії складності для їх ремонту та тех­нічного переоснащення; об'єкти виробничого призначення за переліком, вста­новленим Кабінетом Міністрів України).

Програми і проекти будівництва незалежно від джерел фінансування під­лягають обов'язковій комплексній державній експертизі (за винятком проектів будівництва об'єктів, для затвердження яких згідно із законодавством висно­вок комплексної державної експертизи необов'язковий) відповідно до затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та про­ведення їх державної експертизи.

У процесі комплексної державної експертизи визначається стан додержан­ня в програмах і проектах будівництва нормативів з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження та енергоефективності і пожежної безпеки, а також виконання архітектурних вимог. Відповідні висновки є складовими частинами висновку комплексної державної експертизи.

За програмами і проектами, що реалізуються із залученням коштів Дер­жавного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, комплексна державна експертиза проводиться у повному обсязі відповідно до статті 15 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Експертиза еконо­мічної частини проектів, що реалізуються за рахунок інших джерел, проводить­ся за рішенням інвестора (замовника).