Підприємства державної форми власності 2 страница

• основні засади використання доходу кооперативу (формується з надхо­джень від господарської діяльності кооперативу після покриття матері­альних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманих працівників і розподіляється в такому порядку: сплата податків і зборів до відповідних бюджетів; погашення кредитів; покриття збитків; проведення відрахувань до фондів кооперативу; кооперативні виплати (виплати чле­нам кооперативу залежно від їхньої участі в господарській діяльності коо­перативу); виплати на паї;

• загальна частка члена кооперативу у майні кооперативу визначається як сума його паїв у фондах кооперативу (пайовому, резервному та спеціально­му); у разі виходу чи виключення з кооперативу громадянин (фізична осо­ба) має право на одержання своєї загальної частки в натуральній, грошовій формі чи цінними паперами (за бажанням такої особи), а земельної ділян­ки - в натурі; право власності на загальну частку успадковується;

• основні права та обов'язки членів кооперативу визначаються ст. 12 Закону (права: участь у господарській діяльності ВК та в управлінні його справа­ми; одержання кооперативних виплат і виплат на паї; одержання паю у разі виходу з ВК; внесення пропозицій щодо оптимізації роботи ВК; звернення до органів ВК у разі виникнення конфлікту інтересів, пов'язаного з член­ством у кооперативі, та одержання письмових відповідей про результати розгляду звернення; обов'язки: обов'язкова трудова участь у господарській діяльності ВК; додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління та органів контролю кооперативу; виконання зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків);

• припинення членства в кооперативі відбувається у разі: добровільного ви­ходу з нього; припинення трудової участі у ВК; несплати внесків у порядку, визначеному статутом ВК; смерті члена кооперативу; припинення діяль­ності ВК;

• корпоративний характер управління справами кооперативу, яке здійсню­ється його органами: загальні збори членів кооперативу або збори уповнова­жених як вищий орган (ст. 15 Закону), виконавчий орган, який, відповідно до ст. 16 Закону, може бути колегіальним (правління) чи одноособовим у кооперативі з кількістю членів до 10 осіб (голова кооперативу); для здій­снення управління оперативно-господарською діяльністю кооперативу його правління може наймати на умовах контракту виконавчого директо­ра); контрольний орган (ст. 18 Закону) - ревізійна комісія або ревізор (у ко­оперативі з кількістю членів до 10 осіб); у кооперативах з кількістю членів понад 50 осіб додатково може бути утворена спостережна рада, яка контр­олює діяльність правління (ст. 17 Закону);

• загальні збори/збори уповноважених (обов'язковий орган управління): по­вноваження (затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворен­ня органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, ін­ших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління та органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперати­ву; визначення розмірів вступного і членського внесків і паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; ви­значення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови прав­ління про прийняття нових членів і припинення членства; прийняття рі­шень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; при­йняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу; інші питання діяльності кооперативу, віднесені до компетенції загальних зборів рішен­ням загальних зборів членів ВК); види (чергові, позачергові); періодичність (у разі потреби, але не рідше одного разу на рік); порядок скликання: чергові збори - правлінням або головою кооперативу; позачергові збори повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження вимоги (а) не менше третини членів ВК; (б) спостережної ради; (в) ревізійної комісії (ревізора); (г) органу управління кооперативного об'єднання, членом якого є ВК; у разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачерго­вих загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів; про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідо­млені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення; загаль­ні збори членів ВК є повноважними, якщо на них присутні більше полови­ни його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених; кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі; порядок при­йняття рішень - більшістю голосів, а з визначених Законом питань (про прийняття, внесення змін до статуту; вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього; про реорганізацію або ліквідацію кооперативу) кваліфі­кованою більшістю голосів (не менше ніж 75% членів ВК/уповноважених, присутніх на загальних зборах /зборах уповноважених ВК;

• виконавчий орган (обов'язковий орган управління): а) може бути колегі­альним - правління (очолюється головою правління, повноваження якого визначаються статутом кооперативу) або одноособовим - голова ВК (якщо до складу кооперативу входить менше ніж 10 членів); б) обирається загаль­ними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років; в) підзвітний вищому органу управління коопе­ративу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи коопера­тиву; г) повноваження визначаються законом та статутом ВК (у тому числі здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами чле­нів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самовря­дування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особа­ми; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; може бути наді­лений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу); д) порядок обрання або відкликання членів правління та голови ВК, а також порядок проведення засідань прав­ління В К та прийняття ним рішень визначаються статутом ВК);

• виконавчий директор (необов'язковий орган): а) наймається правлінням для оперативного управління діяльністю кооперативу та виконання функ­цій, делегованих правлінням кооперативу; формує виконавчу дирекцію; б) виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу; в) не може бути членом кооперативу; г) несе персональну від­повідальність за виконання покладених на нього обов'язків, визначених контрактом і статутом кооперативу;

• спостережна рада (необов'язковий орган): а) може утворюватися в коопе­ративі з кількістю членів понад 50 осіб; б) обирається з числа членів коопе­ративу на загальних зборах кооперативу; в) кількісний склад - 3-5 чоловік; г) обмеження, вимоги та умови виконання обов'язків члена спостережної ради (до складу спостережної ради кооперативу не можуть входити члени правління чи члени ревізійної комісії, чи ревізор кооперативу; виконання обов'язків члена цього органу здійснюється на громадських засадах; повно­важення членів спостережної ради можуть бути достроково припинені за рішенням загальних зборів членів ВК); д) функції спостережної ради: здій­снення контролю за додержанням статуту кооперативу та за діяльністю ви­конавчого органу ВК;

• обов'язковий контрольний орган - колегіальний {ревізійна комісія) чи одно­особовий (ревізор - у кооперативі з кількістю членів менше ніж 10 осіб): а) (формується/обирається загальними зборами у визначеному статутом порядку; б) вимоги до членів ревізійної комісії/ревізора: членство в дано­му ВК; відсутність статусу члена правління чи спостережної ради даного ВК; в) функції: контроль за фінансово-господарською діяльністю коопе­ративу, в тому числі шляхом проведення перевірок результатів фінансово-господарської діяльності кооперативу за власною ініціативою ревізійної комісії/ревізора, за рішенням загальних зборів чи на вимогу не менше ніж 10% членів кооперативу, а також складання висновку за річними звітами про результати діяльності кооперативу; г) наявність права вимагати будь-які матеріали, бухгалтерські та інші документи, а також пояснення посадо­вих осіб кооперативу;

• відповідальність ВК за зобов'язаннями майном, що належить йому на праві власності; відсутність у членів кооперативу субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ВК (якщо інше не встановлено статутом кооперативу чи законом); ризик збитків члена кооперативу за результати діяльності ВК об­межується зазвичай розмірами сплаченого ним паю;

• можливість участі ВК у кооперативному об'єднанні (кількох кооператив­них об'єднаннях) типу спілки, ліги, асоціації, альянсу та інших форм добро­вільного об'єднання кооперативів за видами діяльності чи територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для діяльності кооперативів, що входять до його складу, та їх членів;

• порядок ліквідації ВК. а) прийняття відповідного рішення загальними збо­рами членів кооперативу/зборами уповноважених (добровільна ліквідація) чи за рішенням суду (примусова ліквідація); б) призначення органом, який прийняв рішення про ліквідацію ВК, ліквідаційної комісії, до якої перехо­дять повноваження з управління кооперативом; в) забезпечення ліквіда­ційною комісією передбачених законом заходів щодо ліквідації ВК, а саме: встановлення порядку та строків проведення ліквідації; публікація оголо­шення про ліквідацію із зазначенням строку для заявления претензій креди­торами, який не може бути меншим ніж два місяці, а також повідомлення явних (відомих кооперативу) кредиторів про ліквідацію; г) стягнення дебі­торської заборгованості ВК; д) задоволення безспірних, визнаних ліквіда­ційною комісією та судом вимог кредиторів за рахунок майна В К відповідно до встановленої законом черговості; е) здійснення виплат членам коопера­тиву паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об'єднанням з майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів; розподіл решти майна (крім неподільного фонду) між членами кооперативу відповідно до встановленого статутом ВК порядку; є) передання майна/коштів неподільного фонду іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям) із зазначенням напрямів його ви­користання; ж) затвердження ліквідаційного балансу та виключення ВК з державного реєстру суб'єктів господарювання (юридичних осіб).

Сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) - це виробничий кооператив, створений громадянами - сільськогосподарськими виробниками для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на за­садах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва.

Особливості правового становища сільськогосподарського виробничого коопе­ративу відповідно до спеціального закону (Закону України від 17.07.1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію» ):

• специфічний предмет діяльності - виробництво продукції сільського, риб­ного і лісового господарства;

• мінімальна кількість засновників (членів) - 3 фізичні особи, які досягли 16-річного віку;

• відсутність обов'язкових вимог до розміру майна СВК, яке формується за рахунок таких джерел: майнових внесків його членів; виготовленої СВК продукції; одержаних від її реалізації доходів; інших джерел, не забороне­них законом;

• обов'язкова наявність пайового фонду (формується за рахунок пайових вне­сків) і неподільного фонду (стабілізує майнову базу кооперативу та форму­ється за рахунок вступних внесків учасників і майна кооперативу (за ви­нятком землі); у разі виходу члена кооперативу з останнього вступні внески не повертаються і виплати із зазначеного фонду не здійснюються; цей фонд може бути поділений між членами кооперативу лише у разі його ліквідації після виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами);

• виключно добровільні засади сплати членом СВК додаткового паю (спла­чується понад обов'язковий пай) до пайового фонду кооперативу;

• доход кооперативу як одне з основних джерел формування його майна: а) утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття ма­теріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці наймано­го персоналу; б) розподіляється на: сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) до відповідних бюджетів; погашення кредитів; покриття збитків; проведення відрахувань у фонди кооперативу; кооперативні виплати; ви­плату часток доходу на паї (до 20%, визначених до розподілу); в) порядок використання доходу кооперативу встановлюється його статутом;

• вимоги до змісту статуту СВК (ст. 7 Закону) найменування кооперати­ву та його місцезнаходження; предмет і мета діяльності; порядок вступу до кооперативу і виходу з нього; порядок визначення розміру та порядок внесення вступного внеску і паю; склад засновників кооперативу; права й обов'язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі та оплати праці членів виробничого кооперативу; розподіл доходів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї; умови реорганізації та ліквідації кооперативу;

• набуття статусу члена СВК - шляхом прийняття у його члени в передба­ченому статутом СВК порядку (подання заяви до виконавчого органу СВК про вступ до кооперативу, сплата вступного та пайового внесків; схвален­ням загальними зборами прийняття нового члена СВК); припинення член­ства в кооперативі у разі: добровільного виходу з кооперативу; припинення трудової участі в діяльності СВК; виключення у випадках і в порядку, ви­значених статутом кооперативу; несхвалення загальними зборами рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу; смерті члена коопера­тиву; реорганізації та ліквідації кооперативу;

• права членів СВК: участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом; користування послугами кооперативу; одер­жання кооперативних виплат - частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу між його членами; одержання частки доходу на пай (додатковий пай); одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і термін, визна­чені статутом кооперативу; бути повідомленим про час і місце проведення та порядок денний загальних зборів членів СВК не пізніше ніж за 10 днів; інші передбачені статутом кооперативу права;

• обов'язки члена СВК: сплата вступного та пайового внеску в порядку, ви­значеному статутом кооперативу; трудова участь у виробничій діяльності СВК; дотримання статуту та виконання рішень загальних зборів і правлін­ня кооперативу; інші передбачені статутом кооперативу обов'язки;

• загальні збори - вищий орган управління СВК: а) компетенція: внесення змін і доповнень до статуту; вступ СВК до об'єднання кооперативів; ство­рення дочірніх підприємств СВК; реорганізація або ліквідація СВК; при­йняття нормативних документів кооперативу (правил внутрішнього роз­порядку; положення про фонди кооперативу та ін.); затвердження річно­го звіту і балансу кооперативу, порядку формування та розподілу доходу кооперативу, рішень правління кооперативу про прийняття нових членів; обрання шляхом прямого таємного голосування голови кооперативу та членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії (ревізора), членів спостережної ради у разі її формування відповідно до статуту СВК тощо; заслуховування звітів органів управління кооперативу про їх діяльність; інші питання, пов'язані зі статутною діяльністю кооперативу; б) види - чер­гові та позачергові; в) періодичність скликання: чергових зборів - щорічно після закінчення фінансового року; позачергових - за рішенням правління кооперативу або з ініціативи не менше третини членів кооперативу; г) за­гальні збори є правомочними у разі присутності на них більше половини членів кооперативу;

• виконавчий орган: а) може бути колегіальним - правління (обирається у кооперативі, до складу якого входить не менше ніж 10 членів) чи одно­особовим - голова кооперативу; б) обирається загальними зборами СВК; в) термін повноважень - не більше трьох років; г) компетенція: розробка напрямів розвитку кооперативу та винесення їх на затвердження загаль­них зборів; скликання загальних збори членів кооперативу та контроль ви­конання прийнятих ними рішень; винесення на затвердження загальних зборів рішення про прийняття до кооперативу нових членів і припинення членства; укладення трудових договорів (контрактів) членів виконавчої дирекції (у разі її формування); делегування виконавчій дирекції коопера­тиву права на прийняття поточних рішень; контроль за її діяльністю; орга­нізація (у разі потреби) проведення незалежних аудиторських перевірок; забезпечення збереження майна кооперативу; вирішення питань навчання членів кооперативу, співробітництва з вітчизняними та іноземними органі­заціями; вирішення інших найсуттєвіших питань господарської діяльності СВК згідно зі статутом; д) можливість обрання правлінням зі свого складу голови кооперативу, заступника голови та секретаря правління (якщо така можливість передбачається статутом СВК); е) виконання обов'язків чле­нів правління СВК переважно на громадських засадах (у статуті коопера­тиву можуть бути передбачені винагороди за роботу членів правління); є) рішення правлінням приймається більшістю голосів за наявності не менше ніж 2/3 складу членів правління кооперативу;

• виконавчий директор (необов'язковий орган) наймається на умовах контр­акту правлінням для оперативного управління діяльністю кооперативу; не може бути членом кооперативу; формує виконавчу дирекцію та виконує функції, делеговані йому правлінням;

• спостережна рада (необов'язковий орган): а) утворюється за умови, якщо кількість членів кооперативу становить не менше ніж 50 осіб; б) обирається з членів кооперативу, які не входять до складу правління чи ревізійної ко­місії, на загальних зборах у кількості 3-5 чоловік, якщо інше не передбачено статутом кооперативу; в) здійснює функції контролю за діяльністю вико­навчого органу кооперативу;

• обов'язковий контрольний орган: а) ревізійна комісія чи ревізор (в коопе­ративах з кількістю членів менше 10 осіб); б) обирається загальними збо­рами з членів СВК, які не входять до складу виконавчого органу та спосте­режної ради; в) підзвітний загальним зборам; г) компетенція: контроль за фінансово-господарською діяльністю кооперативу;

• відповідальність СВК та його членів: СВК відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним на праві власності майном; члени коопера­тиву не несуть субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями кооперати­ву; ризик членів СВК за результати діяльності кооперативу обмежується розміром пайового внеску кожного з них;

• для виконання статутних завдань СВК може створювати дочірні унітарні підприємства та брати участь у створенні господарських організацій корпо­ративного типу (господарських товариств, об'єднань та ін.);

• форми припинення СВК - реорганізація та ліквідація;

• порядок ліквідації: а) підстави - рішення загальних зборів членів СВК (до­бровільна ліквідація) або рішення суду (примусова ліквідація); б) створення органом, що прийняв рішення про ліквідацію, ліквідаційної комісії, до якої переходять повноваження з управління кооперативом; в) публікація в од­ному з офіційних (загальнодержавному, регіональному) друкованих засобів масової інформації ліквідаційною комісією у триденний термін з часу її при­значення інформації про ліквідацію кооперативу із зазначенням строку по­дачі заяв кредиторами своїх претензій; г) виявлення ліквідаційною комісією кредиторів; д) вжиття заходів до стягнення дебіторської заборгованості; е) задоволення заявлених вимог (безспірних, визнаних ліквідаційною комісі­єю чи судом) кредиторів відповідно до встановленої черговості; є) розподіл між членами СВК майна кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, пропорційно вартості їхнього паю; ж) складання ліквідаційною комісією ліквідаційного балансу та за­твердження його органом, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу (повнота і достовірність ліквідаційного балансу мають бути підтверджені аудиторами); з) розпорядження землею кооперативу, що ліквідується, здій­снюється залежно від підстав її набуття СВК (на праві власності чи на праві користування) в порядку і на умовах, передбачених земельним законодав­ством; и) внесення запису про ліквідацію СВК до державного реєстру.

3.4. Приватні підприємства

Різновидом підприємств за ознакою форми власності, на базі якої функціонує підприємство, є приватні підприємства. Особливості правового становища таких підприємств регламентуються законодавством лише схематично.

Так, відповідно до ст. 113 ГК, приватним підприємством є підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їхньої) праці чи з використанням найманої праці. Приват­ним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господа­рювання - юридичної особи (дочірнє підприємство іншого приватного підприєм­ства). Отже, основною особливістю такого підприємства є лише форма власності, на базі якої воно функціонує.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ГК, порядок організації та діяльності приватних під­приємств визначається цим Кодексом (загальні положення щодо підприємств - статті 62-72 ГК) та іншими законами.

Приватні підприємства можуть бути двох типів - унітарного та корпоратив­ного. За підприємством унітарного типу майно може закріплюватися на будь-якому з основних правових титулів - праві власності, праві господарського віда­ння, праві оперативного управління.

Приватне підприємство корпоративного типу має ту особливість, що майно за ним зазвичай закріплюється на праві спільної часткової приватної власності (на відміну від господарського товариства та виробничого кооперативу). Проте слід зазначити, що ГК України не містить положень щодо правового титулу майна та­кого підприємства, а отже - й не виключає застосування таких правових титулів, як право господарського відання чи право оперативного управління).

Особливості правового статусу ПП проілюстровані нижченаведеною схемою.

Фермерське господарство

Фермерське господарство є різновидом приватного підприємства і формою сімейного бізнесу (підприємницької діяльності) зі спеціальним предметом ді­яльності (виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація) та низкою інших специфічних ознак.

Характерні риси фермерського господарства (ФГ):

• спеціальне право регулювання: ст. 114 ГК України; Земельний кодекс Украї­ни; Закон України від 19.06.2003 р. «Про фермерське господарство»;

• форма сімейного підприємництва (може бути створене одним громадяни­ном України або кількома громадянами України, які є родичами або члена­ми сім'ї);

• спеціальний вид діяльності: організація та виробництво сільськогосподар­ської продукції, її переробка та реалізація (напрями такої діяльності, її спе­ціалізація визначаються в статуті ФГ);

• наявність статусу юридичної особи і, відповідно, власного найменування, печатки та штампу;

• спеціальний порядок створення: право на створення ФГ належить тим дієз­датним громадянам України, які досягли 18-річного віку, виявили бажання створити ФГ та пройшли конкурсний відбір на право створення ФГ; такий відбір проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення

фермерських господарств, склад якої формується і затверджується район­ною (міською) радою; позитивний висновок цієї комісії є підставою для надання/передання на праві власності чи оренди для ведення ФГ земельної ділянки із земель державної і комунальної власності (відповідно до земель­ного законодавства) та державної реєстрації ФГ;

• спеціальний порядок державної реєстрації: державна реєстрація ФГ здій­снюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в ра­йонній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки; для такої реєстрації голова ФГ або уповноважена ним особа особисто або по­штою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації: до­говір про створення фермерського господарства та статут фермерського господарства; реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства; копію документа, що за­свідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення; документ, що посвідчує вне­сення плати за державну реєстрацію фермерського господарства; державна реєстрація здійснюється протягом не більше п'яти робочих днів після отри­мання зазначених документів;

• основний установчий документ - статут, в якому зазначаються: найменуван­ня господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, по­рядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України;

• членство у ФГ:

а) членами фермерського господарства можуть бути: подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися
для спільного ведення ФГ, визнають і дотримуються положень статуту
фермерського господарства; особи, які працюють у ФГ за трудовим договором (контрактом);

б) головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті ФГ особа; коло повноважень голови ФГ: представництво ФГ у
відносинах з третіми особами; наймання для роботи у ФГ працівників (і
відповідно - укладення з ними трудового договору); укладення угод від
імені ФГ та вчинення інших юридично значимих для ФГ дій відповідно
до законодавства України; голова ФГ може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює
за контрактом;

• надання державної підтримки ФГ: новоствореним ФГ у період становлен­ня (перші три роки після його створення, а в трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років) та ФГ з відокремленими садибами надається допо­мога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Укра­їнський державний фонд підтримки фермерських господарств, за наявності визначених законом умов та в установленому порядку;

• майно ФГ:

а) основний правовий титул майна ФГ - право власності;

б) цілісний майновий комплекс ФГ включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання; цілісний майновий комплекс може бути предметом купівлі-продажу та інших
угод/правочинів;

в) наявність у складі майна ФГ земельної ділянки, яку ФГ використовує на праві власності або договору оренди; звернення стягнення на земельні
ділянки, надані у власність для ведення ФГ, допускається у випадках,
коли у ФГ відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення;

• представницький орган фермерських господарств - Асоціація фермерів та приватних землевласників України, яка забезпечує захист прав ФГ і ство­рення сприятливих умов для розвитку фермерства;

• підстави для припинення діяльності ФГ: реорганізація фермерського госпо­дарства; ліквідація фермерського господарства; визнання фермерського гос­подарства банкрутом; якщо не залишається жодного члена фермерського гос­подарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства;

• порядок припинення діяльності ФГ: І. Рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається: а) власником у разі реорганізації або ліквідації ФГ - відповідно до закону та статуту ФГ; б) у разі якщо не залишається жодного члена ФГ або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства, - у порядку, встановленому законом; в) у разі бан­крутства фермерського господарства - на підставі постанови господарсько­го суду про визнання ФГ банкрутом та ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора. II. Кошти, одержані від продажу майна ФГ, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом Украї­ни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до його статуту. III. У разі припинення діяльності ФГ до закінчення терміну надан­ня господарству податкових пільг господарство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену в розмірі, встановленому для фермерського господарства, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 34 За­кону, та викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності.

3.5. Підприємства з іноземними інвестиціями

та іноземні підприємства

За критерієм участі іноземного інвестора та його частки у статутному капіта­лі (складеному майні підприємства) законодавець виділяє дві категорії підпри­ємств, яким притаманна певна специфіка: підприємства з іноземними інвестиція­ми та іноземні підприємства.

Особливості правового становища підприємств з іноземними інвестиціями визначаються статтями 116, 390-400 ГК, Законом України від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування» (ст. 1 - щодо визначення понять «іноземні ін­вестори», «іноземні інвестиції», «підприємство з іноземними інвестиціями», ст. 2