З ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ

Після ознайомлення з навчальним центром (місцем проведення заняття) керівник заняття остаточно визначає: послідовність проведення заняття, кількість навчальних місць та помічників на них; тривалість роботи на навчальних місцях та порядок їх зміни; матеріальне забезпечення, яке необхідне для проведення заняття; уточнює навчальну і виховну мету та інші питання методики проведення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням плану-конспекту заняття. У ньому чітко формулюється тема заняття, навчальна та виховна мета, визначаються навчальні питання, час і місце проведення, матеріально-технічне забезпечення, яке необхідне для проведення заняття, наводиться перелік літератури, яка використана при підготовці, а також складається схема зміни навчальних місць (якщо вони є). Матеріал у плані-конспекті викладається послідовно, із зазначенням часу на відпрацювання кожного навчального питання.

Структура складання плану-конспекту може бути такою (дод. 1):

1. Тема заняття.

2. Мета заняття (одна або декілька).

3. Методи проведення заняття.

4. Місце проведення заняття.

5. Час, відведений на заняття.

6. Навчальні питання та розподіл часу.

7. Матеріально-технічне забезпечення (може вказуватись при викладенні основної частини заняття).

8. Література, яка використовується при підготовці до заняття.

Підготовка навчальних місцьі засобів матеріально-технічного забезпечення заняття полягає у визначенні місткості навчальних місць та необхідних заходів щодо їх обладнання, в перевірці наявності та справності навчально-тренувальних засобів, наочних та навчальних посібників, які будуть використовуватись на занятті.

Підготовка особового складудо заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів підрозділу в часи самостійної підготовки, заплановані розкладом занять. Ця підготовка, як правило, включає вивчення або повторення вивченого матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми наступного заняття. У ході підготовки до занять вивчаються умови вправ, повторюються прийоми та правила стрільби, проводяться бесіди, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання.

З метою запобігання трагічним випадкам на заняттях при користуванні зброєю та боєприпасами з усім особовим складом вивчаються заходи безпеки. Корисним для особового складу в період підготовки до заняття може стати перегляд кінофільмів та діафільмів з теми, що вивчається, а також тренування на навчально-тренувальних засобах.

Підготовка до занять зі стрільбою закінчується контрольним заняттям з прийняттям заліку, який визначає рівень підготовки особового складу до стрільби. Військовослужбовці, які не склали залік (отримали оцінку “незадовільно”), до стрільби не допускаються [1].

Заняття з вогневої підготовки, як правило, організовуються і проводяться у масштабі роти, а в навчальних підрозділах – у масштабі взводу. Заняття в роті організовуються по взводах, а у взводі – по відділеннях. Така організація дозволяє командирові (керівнику заняття) якісніше застосовувати свої педагогічні здібності при навчанні підлеглих. За необхідності деякі спеціалісти (снайпери, гранатометники, навідники-оператори, кулеметники) на заняттях можуть групуватися в окремі ротні (взводні) групи.

Стрілецькі тренування та стрільби з групової зброї проводяться у складі штатних обслуг (екіпажів), а в навчальних підрозділах – у складі звідних екіпажів, створених, як правило, на весь період навчання. При цьому механіки-водії БМП (водії БТР) залучаються тільки на тренування, які проводяться перед стрільбами для досягнення злагодженості підрозділів, а також для вдосконалення їх навиків у стрільбі.

Заняття з вогневої підготовки необхідно організувати так, щоб максимальну частину часу, відведеного на заняття, особовий склад використовував на практичні дії.

Структура кожного заняття з вогневої підготовки включає ввідну (вступ), основну та заключну (підведення підсумків заняття) частини.

Ввідна частина(вступ)містить перевірку наявності особового складу, його зовнішнього вигляду, якість засвоєння раніш вивченого матеріалу, знань найменування вправ, порядку їх виконання та заходів безпеки, а також оголошення теми, навчальної та виховної мети, питань, які будуть відпрацьовуватись, порядку проведення заняття та послідовності зміни навчальних місць.

Контрольне опитування проводиться з метою виявлення рівня знань і встановлення зв’язку з раніш вивченим матеріалом. Воно може проводитись у вигляді бесіди, вправи, письмово або комбіновано. Питання мають змушувати особовий склад думати за будь-яких умов у обмежений час.

Опитування не повинно перевищувати 10–12 хвилин, а при проведенні заняття у спеціальних класах – 3–5 хв. Після опитування керівник заняття оголошує тему, навчальну та виховну мету і порядок проведення заняття.

При проведенні польових занять керівник заняття оголошує тему, мету та порядок проведення заняття; вказує на місцевості вихідне положення, рубіж відкриття вогню, основні та небезпечні напрямки стрільби, напрямки та швидкість руху бойових машин; перевіряє знання особовим складом умов виконання вправ і заходів безпеки при стрільбі; доводить бойове завдання командирам взводів (відділень).

На ввідну частину заняття повинно витрачатися якомога менше часу.

Основна частина заняття полягає увикладенні навчальних питань теми, що вивчається, або у виконанні вправ, нормативів і прийомів; закріпленні знань і навиків; виконанні різних видів самостійної роботи особовим складом та практичній перевірці засвоєння вивченого матеріалу.

Навчальні питання теми, що вивчається (виконання вправ, нормативів і прийомів), повинні розглядатися з використанням належного матеріального забезпечення і застосуванням керівником методів пояснення, показу і вправи.

Під час проведення заняття (тренування, стрільби) керівникові доцільно періодично контролювати роботу помічників керівника заняття на навчальних місцях. При перевірках слід звертати увагу на: методичні прийоми, які вони використовують; рівень досягнення навчальної та виховної мети; ефективність застосування тренажерів та інших засобів матеріального забезпечення заняття; дотримання вимог курсу стрільб і керівних документів; організацію зміни навчальних місць та інші питання, пов’язані з навчанням особового складу. При виявленні недоліків керівник повинен провести з помічниками додаткове тренування.

Після закінчення основної частини заняття керівникові доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань особовим складом, заслухати доповіді помічників керівника на навчальних місцях про результати заняття і на цій підставі встановити типові помилки при стрільбі та виконанні нормативів зі зброєю та інших діях кожного з підлеглих. Це дозволяє визначити завдання помічникам керівника заняття для індивідуального навчання, вказати на недоліки при проведенні заняття, а також визначити завдання на підготовку до наступного заняття.

У заключній частині (при підведенні підсумків заняття) керівник заняття зазначає: як виконана навчальна мета заняття; індивідуальні результати стрільби; хто з особового складу досяг кращих результатів і хто недостатньо оволодів навчальним матеріалом; що необхідно зробити для усунення виявлених недоліків, та доводить результати стрільби відділень, взводів і роти у цілому. Заняття закінчується перевіркою особового складу, боєприпасів, зброї та бойової техніки.

З метою підвищення свого методичного рівня керівник заняття повинен зробити самоаналіз проведеного заняття з точки зору організації, методики проведення та досягнення мети, результатів використання нових методичних і виховних прийомів тощо. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівникові заняття знайти нові способи інтенсифікації навчання особового складу підрозділу вогневій підготовці.

Розділ 2