Вплив метакорпорацій на розвиток сучасної світової економіки

Метакорпорації являють собою систему координації економічних агентів у процесі розподілу ресурсів.

З цієї точки, зору метакорпорація, в якій завжди є присутніми «центри

сили та влади» і ринок, є альтернативними способами організації і взаємодії господарських суб’єктів. Вихідною теоретичною базою аналізу стає при цьому контрактна теорія фірми Р. Коуза і модель О. Уільямсона.

Інтегрована корпоративна структура розглядається не стільки як окрема компанія, скільки як система взаємодії господарюючих суб’єктів. Подібні підходи використовувалися за умов аналізу метакорпорацій В. Мірюковим, С. Авдашевою.

Дж. К. Гелбрейт, Р. Мюллер, А. Мовсесян та інші дослідники, розглядаючи функціонування метакорпорацій у рамках теорії економічної влади, дійшли висновку, що метакорпорації концентрують різноманітні ресурси економічної влади, активно їх використовуючи.

В межах подібних структур відносини влади включають чотири компоненти:

1) організаційну владу менеджменту у кожній з компаній, що входять до складу метакорпорацій;

2) владу центрального елемента над іншими складовими метакорпорації;

3) владу метакорпорації на ринку;

4) владу метакорпорації в економічній та суспільній системі в цілому.

При цьому створюється специфічний владний простір, в якому центральний елемент метакорпорацїі контролює основні аспекти діяльності всіх економічних агентів.

Владний простір інтегрованої корпоративної структури можна уявити у вигляді трьох концентричних сфер (зон):

- А-зона циркулярних і крос-холдингів, в якій усі компанії тісно пов’язані між собою перехресною участю в капіталі і системою мультидиректоратів, котрі узгоджують ієрархічні та етархічні відносини власності.

- В-зона ієрархічних холдингів, що створюється під контролем окремих компаній, «ядра».

- С-зона, контроль над підприємствами якої засновується переважно на договорах і контролі за ресурсами. Схожою є і французька класифікація, відповідно до якої виділяється «ядро» групи, «група в широкому розумінні слова» і «сфера впливу групи».

Уцентрі владного простору розміщено центральний елемент мета корпорації. Зважаючи на потужний фінансовий потенціал метакорпорацій, розгалужену по всьому світу мережу їх філій, вони мають великі можливості впливати як на національні економіки окремих країн, так і на міжнародні економічні відносини в цілому.

К. Мерфі свідчить про нову тенденцію світового розвитку, коли на глобальному рівні приватна влада (а саме глобальні олігополії у різних галузях економіки; різноманітні глобальні та регіональні картелі у промисловості – від видобувних галузей до виробників електроенергії) здійснює регулюючий вплив на національні економіки, а також часто на транснаціональне економічне і соціальне життя.