Класифікація стародавнього Китаю

Класифікація життєвих стадій за Піфагором (VI ст. до н.е.)

Класифікація вікових стадій життя за Гіппократом (ІV ст. до н.е.)

В архаїчних суспільствах вікові відмінності між індивідами збігаються з відмінностями соціальними. Кожна вікова група людей виконує власні, лише їй властиві соціальні функції. Наприклад, у феодальному суспільстві, соціалізація забезпечується шляхом безпосереднього залучення підлітків та юнаків до діяльності дорослих ( зброєносці воїнів, учні ремісників та т.п.).

Жан Жак Руссо першим звернув увагу на ту роль, яку відіграє цей період („друге народження”, ”народження у житті”) в житті людини, де визначальна особливість є – ріст самосвідомості.

Д.Б.Ельконін писав, що на ранніх етапах розвитку людства, коли основним засобом добування їжі було збирання, дитину дуже рано залучали до праці дорослих і вона на практиці навчалася застосовувати примітивні знаряддя. За таких умов не було ні необхідності, ні можливості для спеціальної стадії підготовки дітей до майбутньої трудової діяльності.

Дитинство виникає тоді, коли дитину не можна безпосередньо залучити до системи суспільного відтворення, оскільки потрібні спеціальні зусилля, щоб вона оволоділа складними знаряддями праці. Участь дітей у суспільній продуктивній праці з дорослими відсувається у часі.

Існує багато різноманітних теорій щодо сутності та особливостей вікового розвитку людини. Л.С.Виготський зауважував, загальних теорій у віковій психологій більше, ніж чітко встановлених фактів.