Орган з сертифікації реєструється в Реєстрі Системи.

В разі порушення умов акредитації та ліцензійної угоди Держстандарт України приймає рішення про припинення дії або скасування атестату акредитації та розірвання ліцензійної угоди. Орган з сертифікації може подати в зв’язку з цим апеляцію до Національного органу з сертифікації.

За шість місяців до закінчення строку дії атестату з акредитації орган з сертифікації, що має намір продовжити дію акредитації, подає відповідну заявку. Порядок повторної акредитації встановлюється залежно від результатів інспекційного контролю і вона може проводитись за повною або скороченою процедурою.

3.Акредитованою може бути будь-яка лабораторія, що виявила бажання пройти акредитацію, незалежно від її галузевої підпорядкованості і форм власності. Випробування з метою сертифікації проводяться випробувальними лабораторіями, що акредитовані на технічну компетентність та незалежність в Системі. Допускається проводити випробування з метою сертифікації випробувальними лабораторіями. Відповідальність за об’єктивність таких випробувань несе орган з сертифікації або організація, що виконує його функції, за дорученням яких випробувальна лабораторія проводить випробування.

Незалежна випробувальна лабораторія повинна мати юридичний статус, організаційну структуру, адміністративну підпорядкованість, фінансовий стан та систему оплати співробітників, що забезпечують необхідну впевненість утому, що вона визнається об’єктивною та незалежною від розробників та споживачів з усіх питань оцінювання показників, що підтверджується при сертифікації конкретної продукції.

Технічну компетентність випробувальної лабораторії характеризують:

Ø організація та управління лабораторією;

Ø персонал лабораторії;

Ø приміщення та навколишнє середовище;

Ø випробувальне обладнання та засоби вимірювання, методи випробувань та процедури;

Ø система забезпечення якості;

Ø організація роботи з виробами та продукцією, що випробовується.

Рекомендована література

1. Березненко М.П. та ін. Сертифікація систем якості та продукції в легкій промисловості. – К.: Логос, 1996. – 232 с.

2. Койфман Ю.І. та ін. Принципи, методи та досвід роботи у сфері забезпечення якості і сертифікації: Система якості, правила сертифікації. Посібник. – Львів – Київ, 1995. – 348 с.

3. Сергеев А.Г., Латышев М.В. Сертификация: Учебное пособие для студентов высших и средних учебных заведений. – М.: Логос, 2001.–216 с.

4. Сергеев А.Г., Латышев М.В. Сертификация: Учебное пособие для студентов высших и средних учебных заведений. – М.: Изд-во корпорация, 2000. – 248 с.

5. Сертификация потребительских товаров. Зарубежный опыт. – М.: Изд-во стандартов, 1990.