Мовностилістична режисура газети

Власний стиль видання, за Д. Пікоком, − це сукупність стилістичних, лінгвістичних, типографічних правил, які підпорядковані 1) необхідності дотримуватись норм (дотримання мовної та стилістичної культури написання), 2) формувати власні традиції, власне мовностилістичне обличчя видання.

Три типи стилю видання: 1) уніфікований унормований; 2) унормований, але з опорою на яскравих авторів; 3) уніфікований придуманий. В останньому випадку говорять про мовну чи стильову політику видання.

Що і як вибираємо?

· Із елементарних стилів мовлення (агітаційного, аналітичного, описового, репродуктивного, експресивного) редакція повинна обрати домінуючий.

· Систему виділень

· Стиль заголовків, оскільки саме заголовок – найвиразніше презентує стиль (статті в різних газетах про газ: «Україна винна за газ. Як зростатимуть ціни?» і «Як ти м’ячик пнеш, так він і полетить».

· Підбір автури. Пізнаваність автора видання – гарантія наявності в ньому індивідуальної цілісності. Поняття «мускулатура стилю» відповідає вислову Буало: «Учіться мислити, а потім вже писати»

· Вибір словників, якими можна користуватись у спірних ситуаціях

· Написання дат (8 січня 1998, 08.01.98, XX чи 20)

· Написання чисел (коли словами, а коли цифрами. Загалом, це залежить від типу літератури, але є винятки. Написання дробових чисел, чисел цифрами з великою кількістю нулів)

· Оформлення прямої мови

· Оформлення бібліографічних та довідкових матеріалів

· Правила переносу слів

· Правила скорочень, умовні скорочення

· Допустимість помилок верстки