Рубрикація газети. Заголовковий комплекс.

Видавнича практика засвідчує доцільність використання в публікації чи виданні загалом не одного заголовка, а заголовків різних видів (наприклад, заголовка, рубрики, колонтитула). За допомогою рубрики окреслюється загальний напрям і характер публікації, основний заголовок розкриває зміст та ідею матеріалу, підзаголовок уточнює, конкретизує цей зміст.

Заголовний (заголовковий) комплекс – це 1) сукупність взаємопов’язаних текстових і графічних зображень, що лаконічно подають інформацію про видання (ДСТУ 3017-95); 2) сукупність елементів та графічних засобів, які стисло розкривають зміст матеріалу (Є.В. Фастовець); 3) увесь масив елементів, за допомогою яких можна розкрити зміст видання чи публікації.

До заголовкового комплексу належать: заголовок, підзаголовок, надзаголовок, внутрішні заголовки, колонтитул, колонлінійка, колонцифра, рубрика, суперрубрика, шапка, вріз, лід, заголовкова літера (ініціал, буквиця), логотип, компендіум (абреже, екстензо), епіграф, прізвище автора, а також цитати, довідки, коментарі, пояснення, постскриптуми, які виділені графічно й виконують рекламну щодо видання чи тексту публікації функцію.

За допомогою усіх елементів заголовкового комплексу створюється «обличчя видання».

Найбільшу роль у режисурі періодичного видання, а саме в систематизації всіх публікацій, відіграє рубрика.

Рубрика − особливий різновид газетного заголовка і розділ газети, що підтримується в ній з певною періодичністю.

Функції рубрик: інформаційна, пошукова, привернути увагу читачів до актуальних на сьогодні тем; організація (структурування) тематики та її ритмічна презентація, засіб жанрово-тематичного планування.

Види рубрик: