Інвестори – суб’єкти міжнародної інвестиційної діяльності

Ø Великі підприємства (ТНК та інші).

Ø Кредитні інститути, що приймають вклади і задовольняють потреби в інвестиційних кредитах.

Ø Кредитні інститути, що ведуть справи клієнтів на біржах.

Ø Інвестиційні банки.

Ø Інвестиційні фонди і компанії.

Ø Страхові компанії.

Ø Громадські емітенти.

Основна частина прямих зарубіжних інвестицій припадає на транснаціональні корпорації (ТНК), котрі, як правило, є величезними фірмами промислово розвинутих країн. Прямі зарубіжні інвестиції з країни базуван­ня, в котрій розташовується головне підприємство ТНК, в приймаючу країну, в якій корпорація має свої філії або дочірні підприємства, є головною ознакою транснаціональності їх діяльності. Відтак головною причиною ПЗІ є різна прибутковість вкладання капіталу у виробництво різних країн. Спо­нукальні мотиви ПЗІ лежать як в економічній, так і в політичній сферах.

Вони полягають в наступному:

· прагнення розмістити капітал в тій країні, де він приносить максимальний прибуток;

· скоротити рівень оподаткування;

· диверсифікувати ризик;

· подолати імпортні бар'єри міжнародної торгівлі;

· забезпечити доступ до природних ресурсів і дешевої робочої сили;

· скоротити транспортні витрати на доставку товару споживачеві;

· прагнення подолати вузькість внутрішнього ринку.

Чинники інвестиційної привабливості:

– економічна динаміка;

– потужність промисловості;

– фінансове сприяння уряду;

– експортні можливості;

– динаміка ринку;

– людський потенціал;

– інноваційний потенціал;

– суспільно-політична стабільність.

Характерні ознаки сучасного розвитку міжнародної інвестиційної діяльності:

1. Збільшення кількості країн-членів іноземного інвестування.

2. Розширення потоку іноземних інвестицій.

3. Зміна характеру, форм та напрямків міжнародної міграції капіталу останнім часом.

4. Зміна розміщення інвестицій по регіонах світового господарства.

5. Активне використання кредитних відносин новими незалежними та слаборозвинутими державами.