ІІІ. Шляхи протидії банкрутству, заходи щодо мінімалізації та профілактики господарських ризиків

Система запобігання банкрутству включає в себе низку логічних причинно-наслідкових організаційних і методичних процедур, які забезпечуються державними органами влади.

Вихідним пунктом системи е встановлення принципів і цілей, які повніші бути досягнуті в результаті функціонування її механізмів.

Основна ланка цієї системи - об'єктивна необхідність в доведенні структури виробництва до реального платоспромож­ного попиту, що формується ринком.

Мета створення і приведення в дію системи запобігання банкрутству в Україні - необхідність структурної перебудови всієї економіки відповідно до ринкового попиту населення за умови досягнення прибуткової діяльності основних структур, які виробляють товари та послуги.

Успіхи та невдачі діяльності підприємства слід розглядати як взаємодію низки факторів - зовнішніх (на які підприємство не може впливати) і внутрішніх (які залежать від організації роботи самого підприємства) (див. рис.) Здатність підприємства пристосовуватись до зміни зовнішніх (соціальних) і внутрішніх (технологічних) факторів є гарантією не лише виживання, але і розквіту.

Вибір стратегії попередження банкрутства і ефективність заходів підприємств по залученню ринкових механізмів залежить від системи управління фінансами на підприємстві.

Вона, в свою чергу, визначається стратегічними цілями і тактичними задачами діяльності підприємства. Основою цієї си­стеми повинен бути фінансовий аналіз, за результатами якого підприємство має можливість робити регулярну оцінку фінансо­вого стану. Головні напрями цього аналізу наступні:

- оцінка стану майна підприємства та джерел його фор­мування, а також показників структури капіталу;

Головне в стратегії запобігання банкрутства підприємст­ва, у вирішенні проблем ліквідності і платоспроможності полягає в професійному управлінні оборотними засобами. З одного боку, це передбачає оптимізацію джерел оборотних засобів на підставі виробленої стратегії, а з другого - розміщення цих засобів між матеріальними активами, а також у галузі виробництва і обігу. Велику роль в цьому відіграє правильний вибір кредитної політи­ки, пов'язаний з використанням кредиту в якості фінансового ва­желя. В той же час при існуючій обліковій ставці це практично неможливо.

Частиною управління оборотними засобами є управління дебіторською і кредиторською заборгованістю. Важливим ме­ханізмом такого управління є активне використання товарних векселів, що не завжди можливо в сучасних умовах.

Однією з цілей фінансової стратегії підприємств є отри­мання прибутку і забезпечення рентабельної праці. В основі цьо­го лежить аналіз і управління взаємозв'язком "Витрати - Обсяг - Прибуток", що пропонує широке залучення на підприємстві управлінського обліку.

В сучасних умовах регламентує процедуру банкрутства та ліквідації підприємств Закон України "Про внесення змін до За­кону України "Про банкрутство" прийнятий 30 червня 2000 ро­ку. Завдяки цьому з'явилась реальна можливість фінансового оз­доровлення неплатоспроможних підприємств, повернення боргів кредиторам, залучення реальних інвесторів шляхом застосування процедури банкрутства.

Ідеологія закону відображена у новій назві: "Про віднов­лення платоспроможності боржника або визнання його банкру­том". Передбачені законом механізми спрямовані передусім на усунення у ході реформування економіки перешкод, пов'язаних із ідеологічною за ангажованістю щодо самого поняття "банкрутст­во". Важливо, що закон надає змогу боржникам провадити розрахунки за своїми зобов'язаннями різними способами, - це сприяє відновленню вітчизняного виробництва.