Методика обчислення ВВП за виробничим методом, витратами та за доходами

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це ринкова вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як резидентам країни, так і іноземцям.

До валового внутрішнього продукту не включається:

– вартість товарів, які вироблені домашніми господарствами для власного споживання, а не для ринку (наприклад, столяр виробив для себе меблі тощо);

– продукція, що виробляється на присадибних ділянках для власного споживання;

– продукція, яка виробляється в тіньовій економіці;

– суто фінансові операції: 1) урядові трансфертні платежі; 2) приватні трансфертні платежі; 3) купівля-продаж цінних паперів та продаж товарів, які вже були у вжитку.

ВВП за витратами:

ВВП (в) = CВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ (2.1), де:

СВ – споживчі витрати домашніх господарств (витрати домашніх господарств на товари поточного споживання (одяг, їжа, енергія тощо), товари тривалого користування (предмети побуту, транспортні засоби) та послуги (житло, освіта, охорона здоров’я, відпочинок, інше);

ВІ – валові внутрішні приватні інвестиції - це витрати фірм на: придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій; зведення будинків і споруд; створення товарно-матеріальних запасів; амортизацію – інвестиції на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року; а також витрати домашніх господарств на придбання житла;

ДЗ – державні закупівлі ресурсів і продуктів - включають державне споживання (витрати на утримання державних установ і організацій, а також на оплату послуг (заробітної плати) працівників державного сектора) та державне інвестування економіки (інвестиційні витрати державних підприємств); ДЗ = ДВ – ТП (2.2), де: ДВ – державні витрати; ТП – трансфертні платежі..

ЧЕ – чистий експорт (різниця між доходами від експорту та витратами з імпорту); ЧЕ = Експорт – Імпорт (2.3).

ВВП, обчислений цим методом, відображає основну тотожність національних рахунків і є основним предметом макроекономічного аналізу.

ВВП за доходами:

ВВП (д)= ЗП + рента + процент + прибуток + A + НП (2.4), де:

ЗП – заробітна плата (це нарахована грошова винагорода за працю робітників і службовців, яка включає основну заробітну плату, додаткові виплати до заробітної плати, виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування, виплати з приватних пенсійних фондів);

Рента - це доходи, які отримують домашні господарства за надані в оренду землі, житло, приміщення, нерухоме майно тощо.

Процент – дохід власників грошового капіталу, що заощаджується домашніми господарствами, який вони отримують від підприємців (фірм) за користування позичкою.

Прибуток – дохід, який отримують власники одноосібних господарств, товариств та корпорації. Він складається з чистого прибутку приватних підприємств (некорпоративний прибуток) та прибутків корпорацій (прибуток = некорпоративний прибуток + корпоративний прибуток). Некорпоративний прибуток – це податок на прибуток та нерозподілений прибуток. Нерозподілений прибуток є джерелом розширеного відтворення підприємств (фірм).

А - амортизація(еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік).

НП - непрямі податки – податки, які входять у ціну товару (податок на додану вартість, акцизи, мито).

ВВП за виробництвом: ВВП= ∑ (ВВ - МВ) + (ПП - С) (2.5), де:

ВВ ― валовий випуск окремих галузей, МВ - матеріальні витрати окремих галузей, ПП - продуктові податки, С - субсидії; (ПП - С) = ЧПП - чисті продуктові податки.

ВВ – валовий випуск - це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах.

МВ – матеріальні витрати - витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання.

(ВВ – МВ) – додана вартість усіх галузей економіки. Додана вартість-це різниця між виторгом від продажів і вартістю проміжної продукції (вартість сировини й матеріалів, які кожна фірма купує в інших фірм).

ЧПП – чисті продуктові податки, тобто продуктові податки мінус субсидії.

ПП - це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів та послуг, що виробляються, продаються чи імпортуються підприємствами – резидентами (ПДВ, акциз, мито).

С - це субсидії, що надаються резидентам із державного бюджету на відшкодування постійних збитків, які виникають у зв’язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт, імпорт і т. ін.

Номінальний ВВП – це загальний обсяг виробництва, який обчислюється в поточних ринкових цінах (фактичні ціни того року, який є предметом обліку або аналізу). На величину номінального ВВП впливає динаміка обсягу виробництва та динаміка рівня цін.

Реальний ВВП – це загальний обсяг виробництва, який обчислюється в постійних цінах (фактичні ціни того року, котрий приймають за базовий у разі обчислення макроекономічної динаміки). Реальний ВВП не враховує зміну рівня цін.

На основі ВВП реального обчислюється темп зростання фізичного обсягу виробництва (Тзр) і темп його приросту (Тпр):

Тзр = ВВП р у поточному році/ ВВП р у базовому році х100% (2.6)

Тпр = (ВВП р у поточному році – ВВП р у попередньому році)/ ВВП р у попередньому році х100% (2.7).

ВВП р = х 100% (2.8).

Індекс цін поточного року = х100% (2.9).

Індекс цін використовується для розрахунку рівня інфляції (РІ).

РІ = РЦ поточного року – РЦ базового року/ РЦ базового року х 100% (2.10).

Індекс споживчих цін відображає зміни загального рівня цін і тарифів на товари і послуги, яке купує населення для невиробничого споживання. Цей індекс розраховується на базі двох інформаційних потоків: 1) даних, що одержуються шляхом щомісячної реєстрації цін і тарифів на споживчому ринку; 2) даних вибіркового обстеження домашніх господарств про структуру їх фактичних витрат на споживання.

Якщо величина індексу цін менша за одиницю (Іц<1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, яке називається інфлюванням (підвищення рівня цін поточного року до рівня цін базового року, тобто штучна інфляція).

Якщо ж величина індексу цін більша за одиницю (Іц>1), то відбувається дефлювання – коригування номінального ВВП у бік зменшення (зниження рівня цін поточного року до рівня цін базового року, тобто штучна дефляція).

Індекс цін має вигляд: х 100% (2.11), де:

РЦ п і РЦ б – рівень цін відповідно у поточному і базовому періодах; ВВП р – обсяг

виробництва у базовому періоді.

Дефлятор ВВП = х 100 (2.12), де: ВВПн – номінальний ВВП; ВВПр – реальний ВВП.

Дефлятор ВВП показує темп зростання ВВП номінального за рахунок цін в аналізо-ваному році порівняно з базовим. Але, як відомо, на величину ВВП номінального впливають зміни як фізичного обсягу продукції, так і рівня цін. Тому для визначення ВВП з урахуванням лише зміни фізичного обсягу виробництва потрібно здійснити коригування показника номінального ВВП. Процес коригування номінального ВВП здійснюється за допомогою дефлятора ВВП. Це дає змогу інфлювати (збільшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динаміки цін) або дефілювати (зменшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динаміки цін).

Результатом цього коригування є обчислення ВВП реального для кожного року у постійних цінах, тобто цінах базового року:

ВВП р. = ВВП ном./Дефлятор ВВП х 100% (2.13).

Завдяки інфлюванню ВВП номінального грошовий вираз ВВП реального збільшується в ті роки, в яких ціни були нижчими від цін базового року. За допомогою дефлювання ВВП номінального грошовий вираз ВВП реального зменшується в ті роки, в яких ціни були вищими від цін базового року.

Дефлятор ВВП = р1 х g 1/ р 0 х g 1 (2.14), де:

р 1 – ціни поточного року;

р 0 - ціни базового року

g 1 - обсяг виробництва у поточному році.

Валовий національний продукт (ВНП) – ринкова вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених із ресурсів, що належать резидентам країни, незалежно від того, де ці ресурси застосовуються – у національній економіці чи за кордоном.

ВНП не враховує доходи, зароблені компаніями, розташованими в країні, але які перебувають у володінні іноземців, а також доходи іноземців, які працюють у країні.

ВНП = ВВП + Надходження за фактори з-за кордону – Платежі за фактори за кордон (2.15).

ВВП = ВНП – Надходження за фактори з-за кордону + Платежі за фактори за кордон (2.16).