Утворення стійких мінеральних модифікацій за рахунок нестійких

Відбувається в зоні осадкоутворення, в у мовах надлишку екзогенної енергії, коли усюди виникають малостійкі модифікації мінералів, що володіють певним запасом енергії. При захороненні осадку вони віддають цю енергію, а самі утворюють більш стійкі модифікації мінералів.

Приклади: перехід гідротроїліта FeS·nH₂O→FeS₂ (пірит або марказит); арагоніту в кальцит; опалу в халцедон та ін.

Розчинення й розкладання нестійких складових частин осадку

Цей процес в основному залежить від фізико-хімічних і біологічних властивостей середовища. Велика роль належить Eh і pH середовища, складу розчинених у ньому солей і газів, їх концентрації.

Наприклад, при рН<7 у річкових водах кальцит розчиняється, подібне відбувається і в холодних морських водах рН>8. Кальцитові сполуки розчиняються тут за рахунок підвищеної кількості Н₂СО₃, що сприяє переходу малорухомого карбонату в легкорозчинний бікарбонат.

У теплих водах морських басейнів, де Н₂СО₃ небагато, рН>8 – середовище лужне й сприятливе для збереження карбонатів кальцію в осадку.

Органічна речовина (С_орг.) в арідних умовах (пустелі, напівпустелі практично повністю розкладається, а в гумідних (особливо у водному середовищі) С_орг. добре зберігається.