Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу

У процесі седиментогенезу на дні водойм, чи на суші накопичуються органічні та мінеральні речовини, які на певному відрізку часу не піддаються переносу. Цей осадок являє собою неврівноважену систему, що складається з твердої, рідкої та газової фаз. В осадках є уламковий матеріал, що біохімічно та хімічно випав в осадок, певна кількість кисню, розчини гідроокисів кремнію, заліза, марганцю, живі бактерії та органічні речовини.

В осадках, що утворилися у водоймах, дуже високий вміст води. Так, наприклад, в Таманській затоці в піщаних породах – 40 %, в алевритових – 43%, у глинистих – 62 % води. У глинистих мулах ще більше, біля берегів Клайпеди – 86-87% води.

Високий вміст води і в карбонатних осадках, що утворилися у водному середовищі. На континентах (лес, піски) вміщають до 40-60% газової фази.

Термобаричні й геохімічні умови середовища в осадку відрізняються в певній мірі від умов води, що його оточує. У мулових водах спостерігається підвищений вміст ряду компонентів. Так, у водах Каспійського моря спостерігається високий вміст кремнезему, фосфатів, аміаку, а з глибиною в осадку спочатку зменшується, а потім збільшується вміст сульфат-іонів та ін. Так, в мулових водах Балтійського моря концентрація MnO сягає 20 мг/л, а у придонних водах його вміст до 0,3 мг/л.