Лекція 4

Тема: Схемотехнічне проектування

План

1. Вибір елементної бази

1.1 Транзистори.

1.2 Напівпровідникові діоди

1.3 Резистори

1.4 Конденсатори

1.5 Мікросхеми

2. Розробка принципових схем блоків структурної схеми.

Література:

Воробьев Н.И. Проектирование злектронньїх устройств. - М.: Вьісшая школа, 1989.- с. 46-49

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні:

Знати технічні параметри елементів схеми;

Вміти розробляти принципові та структурні схеми

1 Вибір елементної бази.

Після розробки структурної Схеми з'являється можливість вибору елементної бази електронного пристрою (ЕП). В першу чергу необхідно вирішувати, які функціональні частини електронного пристрою можуть бути побудовані на інтегральних мікросхемах (ІМС), а які побудовані на дискретних електрорадіоелементах (ЕРЕ).

Якщо яка-небудь функціональна частина чи весь ЕП можуть бути побудовані на ІМС, то необхідно обирати саме їх зважаючи на значні переваги, які пов'язані з розробкою, виробництвом та експлуатацією мікроелектронної апаратури (МЕА).

Можливі три типи елементної бази: ІМС, дискретні ЕРЕ, ІМС та дискретні ЕРЕ. Практично будь-який ЕП, побудований на ІМС, має деяку кількість дискретних ЕРЕ. Однак якщо всі основні функції в ЕП виконують ІМС, а дискретні ЕРЕ виконують допоміжні функції (фільтри в ланцюгах живлення, узгодження за допомогою потужних транзисторів, тірісторів чи оптронів виходів ЕП з навантаженнями тощо), то такий ЕП є , безсумнівно, мікроелектронним. На ІМС зазвичай будують ЕП, що переробляють інформацію на низькому рівні напруги та потужності. Змішану елементну базу мають ЕП, що містять як малопотужні.

Функції, що виконуються логічними елементами і тригерами, можуть бути визначені по їх умовних графічних позначеннях, і якщо схема має прийнятну складність, то по ній можна провести аналіз роботи ІМС. До функціональних слід відносити також схеми, на яких одна з декількох однакових частин структури ІМС показана на рівні логічних елементів і тригерів, а інші - у вигляді крупніших структур.