Оксиди Карбону

Чадний газ СO	Вуглекислий газ СO₂
Фізичні Газ, без кольору та запаху, мало розчинний у воді. Отруйний! Необоротно взаємодіє з гемоглобіном крові, після чого кров втрачає здатність переносити кисень.	властивості Газ, без кольору та запаху, розчинний у воді. Підвищений вміст СO₂ у закритих приміщеннях викликає втому, сонливість. Підвищений вміст СO₂ в атмосфері призводить до „парникового ефекту”.
Хімічні Несолетворний оксид: 2СО + О₂ = 2СО₂ СО + NaOH = HCOONa Відновлює метали з їх оксидів: СО + CuO = Cu + CO₂	властивості Кислотний оксид: СO₂ + H₂O = H₂СO₃ СO₂ + 2NaOH = Na₂СO₃ + H₂O СO₂ + NaOH = NaНСO₃ СO₂ + CaO = CaСO₃
Добування 2С + O₂ =2СO СО₂ + С = 2СО	Добування С + О₂ = СО₂ Н₂СО₃ = СО₂ + Н₂О СаСО₃ = СаО + СО₂ СаСО₃ + 2НСl = CaCl₂ +CO₂+H₂O
	Застосування у медицині · Суміш СО₂ та О₂– виявляє пряму і рефлекторну дію на центр дихання, стимулюючи акт вдиху. Використовують для інгаляцій при ослабленні дихання внаслідок шоку, пригніченні центру дихання, асфіксії новонароджених. · Газована мінеральна вода– підвищує секреторну і всмоктувальну функції травного каналу.

Карбонатна (вугільна) кислота та її солі

Н₂СО₃– дуже слабка кислота, існує тільки у розчині:

Н₂СО₃ = СО₂ + Н₂О

Утворює два види солей:

· карбонати;

· гідрогенкарбонати.

Добування карбонатів:

СО₂ + 2NaOH = Na₂CO₃ + Н₂О

СО₂ + NaOH = NaНСОз

Взаємоперетворення карбонатів:

Na₂CO₃ + CO₂ + Н₂О = 2NaНСО₃

t°

2NaНСО₃ = Na₂CO₃ + CO₂ + H₂O

м

Якісна реакція на карбонат–іон:

При дії кислот на карбонати виділяється газ, що викликає помутніння вапняної води:

СО₃^2– +2Н⁺= СО₂↑ + Н₂О

Са(ОН)₂ + СО₂= СаСО₃↓ + Н₂О

Використання карбонатів:

· СаСО₃ – входить до складу зубних порошків та паст;

– при підвищеній кислотності шлунку.

· NaНСО₃ (сода) – для промивання очей, носа, горла;

– при підвищеній кислотності шлунку.

Силіцій

Si₁₄ 1s²2s²2p⁶3s²3p² Валентності ІІ, ІV Нижчий ступінь окислення –4. Воднева сполука SiH₄ – силан. Вищий ступінь окислення +4. Вищий оксид SiO₂ – кислотний. Кислота H₂SiO₃ – силікатна.

Фізіологічна роль Силіцій впливає на формування та нормальне функціонування епітеліальних і сполучних тканин, надаючи їм міцності та еластичності.

Фізичні властивості Кремній –тверда речовина сірого кольору, нерозчинна у воді, напівпровідник.

Хімічні властивості · Si + O₂ = SiO₂ · З воднем не взаємодіє, але воднева сполука існує: SiН₄ – силан (газ без кольору, з неприємним запахом плісені. Отруйний!) · Si + 2Mg = Mg₂Si · Силіциди легко розкладаються кислотами: Mg₂Si + 4HCl = 2MgCl₂ + SiH₄↑ · Cилан горить: SiH₄ + 2O₂ = SiO₂ + 2H₂O · Кремній розчиняється у розчинах лугів: Si + 2NaOH + H₂O = Na₂SiO₃ + 2H₂↑

Добування SiO₂ + 2Mg = Si + 2MgO SiO₂ + 2C = Si + 2CO

Оксид Силіцію (кремнезем)

Фізичні властивості:

Дуже тверда, тугоплавка речовина. Найбільш поширена сполука у

земній корі (12% маси). Чиста речовина – кварц.

Різновидності кварцу:

• пісок

• гірський кришталь

• аметист (фіолетовий)

• топаз (димчастий)

• халцедон (агат та яшма)

Хімічні властивості:

SiO₂ + 2NaOH = Na₂SiO₃ + Н₂О

SiO₂ + CaO = CaSiO₃

SiO₂ + Na₂CO₃ = Na₂SiO₃ + CO₂

SiO₂ + 4HF = SiF₄ + H₂O плавикова кислота роз’їдає скло

Добування:H₂SiO₃ = SiO₂ +H₂O

Силікатна кислота

Біла драглиста речовина, нерозчинна у воді. Дуже слабка кислота.

H₂SiO₃ + 2NaOH = Na₂SiO₃ + 2Н₂О

H₂SiO₃ = SiO₂ + H₂O

Добування:Na₂SiO₃ + 2HC1 = 2NaCl + H₂SiO₃↓

Силікати

Природні силікати:

К₂О • А1₂О₃ • 6SiO₂ – польовий шпат

АІ₂О₃ • 2SiO₃ • 2Н₂О – каолін (біла глина)

3MgO • 2SiO₂ • 2Н₂О – азбест

Гірські породи вивітрюються під впливом навколишнього середовища:

К₂О • А1₂О₃ • 6SiO₂ + 2Н₂О+ СО₂ = А1₂О₃ • 2SiO₂ • 2Н₂О + К₂СО₃ + 4SiO₂

польовий шпат глина солі пісок

Штучні силікати

• Рідке скло – Na₂SiO₃, K₂SiO₃

• Будівельні матеріали:
Скло:

– віконне Na₂O • СаО • 6SiO₂ – кольорове:

– тугоплавке К₂О • СаО • 6SiO₂ Cr₂O – зелене CoO – синє

– кришталеве К₂О • РbО • 6SiO₂ Fe₂O₃ – жовте MnO₂ – фіолетове

Цемент:

Добувають випалюванням суміші глини, вапняку та піску. Після

змішування з водою стає каменеподібним:

СаО • SiO₂ + СО₂ + Н₂О = СаСО₃↓ + H₂SiO₃↓

Бетон– це суміш цементу, води та наповнювачів (пісок, гравій,

щебінь, шлак).

Кераміка– це матеріали та вироби з природної глини шляхом

випалювання та сушки:

– груба кераміка (цегла, черепиця, гончарні вироби);

– тонка кераміка (фарфор, фаянс).

Бор

Місце в періодичній системі ₅B 1s²2s²2p¹ Валентність ІІІ Нижчий ступінь окиснення –3. Воднева сполука В₂H₆ – диборан. Вищий ступінь окиснення +3. Вищий оксид B₂O₃ – кислотний. Кислоти H₃BO₃ – ортоборатна, HBO₂ – метаборатна

Фізіологічна роль Бор приймає участь у вуглеводно-фосфатному обміні.

Добування 2H₃BO₃ = B₂O₃ + 3H₂O B₂O₃ + 3Mg = 2B + 3MgO

Фізичні властивості Має 2 алотропні модифікації: · аморфний бор – бурий порошок; · кристалічний бор – гранатово-червоні кристали, хімічно неактивний

Хімічні властивості · Взаємодія з киснем: 4B + 3O₂ = 2B₂O₃ · З воднем не взаємодіє, але воднева сполука існує: B₂Н₆ – диборан (газ) · Взаємодія з металами: 2B + 3Mg = Mg₃B₂ – бориди · Бориди легко розкладаються кислотами: Mg₃В₂ + 6HCl = 3MgCl₂ + В₂H₆↑ · Диборан горить: В₂H₆ + 3O₂ = В₂O₃ + 3H₂O · Бор розчиняється у розчинах лугів: 2B + 2NaOH + 2H₂O = 2NaBO₂ + 3H₂↑ · Бор взаємодіє з кислотами–окисниками: B + 3HNO₃ = H₃BO₃ + 3NO₂

<13 14 151617 18 19 >

Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 1484;