Сучасна класифікація МІС
Класифікація МІС ґрунтується на ієрархічному принципі охорони здоров'я:
— базовий рівень (МІС для лікарів різного профілю);
— рівень закладу (поліклініка, стаціонар, диспансер, лікарня швидкої допомоги);
— територіальний рівень (МІС для профільних і спеціалізованих медичних служб і регіональних органів управління охороною здоров'я);
— державний рівень (МІС Міністерства охорони здоров'я).
МІС базового рівняпризначені для забезпечення прийняття рішень у професійній діяльності лікарів різних спеціальностей. Основна мета їх створення — комп'ютерна підтримка роботи лікаря-клініциста, гігієніста, лаборанта. За характером розв'язуваних завдань їх можна розділити на такі групи:
— медичні приладо-комп'ютерні системи; призначені для одержання повної, об'єктивної та швидкої інформації в діагностичному й лікувальному процесах за допомогою сучасних медичних комп'ютерних спеціалізованих комплексів;
— медичні інформаційно-довідкові системи; призначені для пошуку і видачі медичної інформації із запиту користувача. Бази даних і банки даних таких систем містять медичну довідкову інформацію різного характеру;
— автоматизовані системи діагностики захворювань і прогнозування результатів їх лікування — діагностичні програми й інтелектуальні інформаційні системи різних рівнів і різного призначення;
— АРМ признач. для автоматизації технологічного процесу медичного працівника.
МІС для ЛПЗ— це МІС, створені шляхом об'єднання всіх інформаційних потоків ЛПЗ в єдину систему, які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності закладу.
МІС територіального рівня— це програмні комплекси, що забезпечують роботу автоматизованих систем керування органів охорони здоров'я на рівні території (міста, області, республіки), включаючи управління спеціалізованими та профільними медичними службами.
Державний рівень.Автоматизовані системи керування Міністерства охорони здоров'я призначені для інформаційної підтримки служб державного рівня.
МІС ЛПЗ складається з кількох підсистем:
1.реєстраційно-статистичної, яка дає змогу реєструвати всі події і факти, що відбуваються в ЛПЗ. Така підсистема обмежує витрати часу на рутинну роботу персоналу, допомагає в оперативному управлінні, дає можливість одержувати всі види статистичних даних, необхідних для фінансового й економічного аналізу, а також організувати спільну роботу всіх служб і тим самим скоротити як тимчасові, так і фінансові витрати, пов'язані з помилками персоналу або пацієнтів. У реєстратурах поліклініки встановлюються програми "Розклад" і "Реєстратор", за допомогою яких налагоджено ведення електронних розкладів роботи лікарів, планування прийому із записом пацієнтів (очний і по телефону), організовується одночасний доступ усіх реєстраторів до єдиного банку вільних талонів до лікарів. У приймальному відділенні стаціонару також встановлюється програма "Реєстратор стаціонару", що дає змогу реєструвати всіх госпіталізованих пацієнтів. Усе це допомагає створити єдиний реєстр пацієнтів, які одержують медичну допомогу в клініці, незалежно від того, у якому ЛПЗ було проведено лікування і діагностику. Налагоджують комп'ютерний облік усіх наданих пацієнту послуг — у стаціонарі, поліклініці, лабораторії, що дає можливість сформувати медичну статистику. У результаті кожний пацієнт отримує електронну історію хвороби, що містить усі відомості про перебіг захворювання, випадки госпіталізації, надані послуги і встановлені діагнози. У результаті можна буде одержувати весь комплекс медико-статистичної інформації як стандартизованої, так і за довільними параметрами.
2. лабораторної підсистеми— лабораторної інформаційної системи (ЛІС), серед функцій якої — управління всіма даними, що надходять із різних джерел (аналізатори, проведені вручну вимірювання, паперові документи), і об'єднання цих даних в єдину інформаційну базу даних клініко-діагностичної лабораторії. Підсистема забезпечує зв'язок майже з будь-якими автоматичними аналізаторами і дає змогу обмінюватися інформацією в режимі реального часу з будь-яким АРМ, що забезпечує миттєвий доступ до готових результатів. ЛІС дає можливість скоротити непродуктивні витрати лабораторії, позбутися рукописних журналів, відстежувати й оцінювати якість досліджень та одержувати всю необхідну звітну документацію;
3. медичної підсистеми(електронна історія хвороби), яка дає змогу лікарям у зручній формі зберігати і передавати один одному матеріали, пов'язані з діагностикою та лікуванням пацієнта, допомагає в науковій роботі, створює підґрунтя для проведення лікарських консультацій по телемедичних каналах;
4. формалізованої електронної історії хвороби— спеціалізованої бази даних, що містить відомості про пацієнта і повний набір документів про хід лікувально-діагностичного процесу, у тому числі:
— паспортні дані хворого;
— сигнальну інформацію (непереносимість лікарськ. засобів, генетичні захвор…)
— анамнестичні дані;
— остаточні діагнози, перенесені операції;
— результати лабораторних досліджень;
— результати інструментальних досліджень;
— диспансеризацію;
— анкету автоінтерв'ювання (скринінг) та ін.
Підрозділи (відділення функціональної діагностики, рентгенологічне відділення, клінічна лабораторія, ендоскопія) у локальному режимі реалізують уведення даних в електронні історії хвороб. Ці частини підсистеми мають бути підключені до комп'ютерних мереж для обміну медичними даними на основі прийнятих у світі стандартів (див. розділ 1);
5. довідкової підсистеми, яка надає лікарям довідкову інформацію щодо ведення лікувальної діяльності (наприклад, довідники лікарських засобів, лікарські новинки, посилання на медичні сайти та ін.).
6. аналітичної підсистеми, яка представляє інтегровану медичну й фінансову інформацію у вигляді, зручному для аналізу. Таким чином, вона допомагає керівництву приймати обґрунтовані довгострокові рішення та контролювати ефективність перетворень, які проводяться в ЛПЗ, удосконалювати стратегічне планування. Основою для роботи аналітичної інформаційної системи ЛПЗ є детальні персоніфіковані дані про склад і реальну вартість лікування кожного пацієнта. Ці дані підсумовують за кожним підрозділом, лікарем, кабінетом, профілями лікування, компаніями страхування і джерелами фінансування.
Забезпечення прав доступу. При створенні МІС дуже важливо забезпечити санкціонований доступ до інформації, що зберігається в інформаційній системі. Система має працювати за таким принципом: якщо у користувача немає прав на отримання певної інформації, то МІС має поводитися так, ніби ця інформація про пацієнта в базі даних відсутня.
Автоматизовані системи діагностики захворювань та прогнозування результатів їх лікування.
Автоматизованими системами діагностики захворювань і прогнозування результатів лікування називають діагностичні програми й інтелектуальні інформаційні системи різних рівнів і призначень. Вони допомагають вирішувати багато питань у медичних процесах за допомогою ПК. Як розглядають такі процеси з погляду інформатики?
Діагностика з погляду інформатики — процес виявлення несправностей у певній системі. Несправність — це відхилення від норми. Таке трактування дає змогу з єдиних теоретичних позицій розглядати і несправність обладнання в технічних системах, і захворювання живих організмів, і будь-які природні аномалії.
Прогнозування — логічне виведення (передбачення) імовірних наслідків заданих ситуацій на підставі аналізу даних. Прогнозування пов'язане з моделюванням різних ситуацій, тобто створюється модель, і виведені з цієї моделі наслідки формують основу для прогнозів з імовірнісними оцінками.
Моніторинг — безперервна інтерпретація даних у реальному масштабі часу і сигналізація про вихід тих чи інших параметрів за припустимі межі.
Підтримка прийняття рішень — це сукупність процедур, що забезпечує особу, яка приймає рішення, потрібною інформацією та рекомендаціями для сформування альтернативи серед множини виборів.
Інтерпретація даних — одне з традиційних завдань для інформаційних систем. Під інтерпретацією розуміють процес визначення смислу даних, результати якого мають бути узгодженими і коректними.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 1644;