Зміни будови м’язів під впливом зміни їх функцій. Вплив фізичного виховання і спорту на розвиток м’язової системи.

Більша частина скелетних м'язів розвивається з мезодерми — середнього зародкового листка, який диференціюється в міотоми. Міотоми, розростаючись, розділяються на дорсальну і вентральну частини. З дорсальної частини розвиваються власні м'язи спини, а з вентральної — частина м'язів шиї, м'яза грудей і передньобокових стінок живота. М'язи кінцівок розвиваються з мезодерми, що знаходиться в зачатках кінцівок.

До моменту народження всі м'язи анатомічно сформовані. У новонароджених маса м'язів складає 20 — 22% маси тіла, у дітей 8 років — 27%; до 15 років маса м'язів зростає до 33%. М'язовий рельєф тіла починає формуватися у дітей 5 — 6 років. До 7 років м'язи ростуть переважно в довжину, а не в товщину. Тому різниця в кистьовій динамометрії у 4- і 7-річних дітей незначна.

Найшвидший ріст м'язів спостерігається у підлітковому віці: у дівчаток в 11-12 років, у хлопчиків в 13—14 років.

М'язові волокна у новонароджених мають добре виражену смугастість, відносно багаті ядрами. Проте діаметр волокон в м'язах дітей менший, ніж в м'язах дорослих, розташовуються волокна пористо, м'язова частина довша від сухожильної.

З віком починає відносно збільшуватися сполучна тканина м'яза і подовжується сухожилля. Повне диференціювання, характерне для дорослих, м'язи набувають до 14— 1 5 років.

М'язи ростуть неодночасно і з різною швидкістю. У дітей більш менш однаково розвинені згиначі і розгиначі, окрім м'язів спини. З віком на нижніх кінцівках і тулубі починають переважати розгиначі, на верхніх кінцівках — згиначі.

М'язи нижньої кінцівки ростуть швидше, ніж м'язи верхньої. На кожній кінцівці спочатку ростуть м'язи дистальних відділів, а потім проксимальних. Так, на верхній кінцівці в перші 8 — 9 років життя особливо швидко ростуть м'язи, що приводять в рух пальці. М'язи передпліччя і плеча ростуть повільніше. Аналогічні відносини спостерігаються і на нижній кінцівці, де м'язи гомілки ростуть швидше, ніж м'язи стегна.

У дітей довгий час залишаються слабо розвиненими глибокі м'язи спини і м'язи живота. У літньому і старечому віці наступає поступова атрофія м'язів.

Фізичні навантаження приводять до потовщення (гіпертрофії) м'язів. Зміни м'язів при цьому будуть різні залежно від виду навантаження, від переважання статичних або динамічних навантажень, а також від їх інтенсивності. При статичних навантаженнях відбувається збільшення маси і об'єму м'язів, відносне укорочення сухожильної частини, посилене розростання сполучної тканини м'яза, у зв'язку з чим зменшується еластичність м'язів. М'язи можуть стати гальмом рухів. М'язи з паралельним розташуванням волокон стають м'язами з косим напрямом волокон — перистими, що збільшує силу м'язів. Міофібрили товщають, кількість же їх збільшується мало. У сарколемі міофібрили розташовані пористо. Капіляри набувають звивистого вигляду, може мати місце нерівномірність їх просвіту, що приводить до гіпоксії окремих ділянок м'язів.

Динамічні навантаження приводять до подовження м'язової частини, що забезпечує можливість необхідного розмаху рухів. Сполучна тканина під впливом динамічних навантажень розростається помірно, м'яз не втрачає, а збільшує еластичність, кількість скоротливих елементів — міофібрил — збільшується, капілярна мережа стає ряснішою, з'являються нові і відкриваються резервні капіляри.

Розвиток м'язів робить формотворчий вплив на кістки. Чим сильніше розвинені м'язи, тим сильніше виражені на кістках шорсткості, гребені, горбики, ямки. Активність м'язів підсилює кровопостачання кісток, оскільки це єдина система рухової діяльності людини.