Слізна борозна.

Верхня щелепа (мал. 9) є однією з найкрупніших кісток обличчя. У ній розрізняють середню частину — тіло і чотири відростки, що відходять від нього.

Вгору направлений лобовий відросток; латерально — виличний; вниз — альвеолярний,щомістить лунки для зубів, і медіально — піднебінний, який утворює з однойменним відростком іншої кістки велику частину кісткового піднебіння.

Тіло верхньої щелепи містить повітроносну пазуху (гайморова порожнина), яка сполучається з порожниною носа. Верхня поверхня тіла бере участь в утворенні нижньої стінки очної ямки, передня поверхня має заглиблення — іклову, або собачу, ямку, куди відкривається підочноямковий отвір. На межі цих поверхонь утворюється підочноямковий край.

Медіальна поверхня обернута в порожнину носа. На ній розташований великий отвір, що сполучає верхньощелепну пазуху з носовою порожниною.

Вилична кістка знаходиться між верхньою щелепою, лобовою і скроневою кістками. Вона визначає ширину обличчя.

Носова кістка примикає до лобової кістки і лобового відростка верхньої щелепи, утворюючи спинку носа з кісткою протилежної сторони.

Слізна кістка розташована біля медіального кута очної ямки і разом з лобовим відростком верхньої щелепи утворює ямку слізного мішка.

Піднебінна кістка складається з двох пластинок: горизонтальної і перпендикулярної. Горизонтальна пластинка доповнює тверде (кісткове) небо, а перпендикулярна — латеральну стінку носової порожнини.

Нижня носова раковина у вигляді тонкої зігнутої пластинки підвішена в передньозадньому напрямі на внутрішній поверхні латеральної стінки носової порожнини.

Нижня щелепа (мал. 10) — кістка підковоподібної форми, що складається з двох симетричних половин, які зростаються до кінця першого року життя дитини в одну монолітну кістку. У нижній щелепі виділяють тіло і дві гілки.

Мал.10. Нижня щелепа: 1-тіло; 2-гілка; 3-вінцевий відросток; 4-виростковий (суглобовий) відросток; 5-підборідне підвищення; 6-підборідний отвір;

7-кут нижньої щелепи; 8-жувальна гористість;