Пластинка гратчастої кістки.

Функціональна характеристика черепа. Верхню частину черепа називають дахом, а нижню — основою. Межею між ними є площина, що проходить через зовнішній потиличний горб і надочноямковий край лобової кістки. На зовнішній поверхні даху черепа добре видно шви (вінцевий, сагітальний, ламбдоподібний), лобові і тім'яні горби. На внутрішній поверхні помітні заглиблення від кровоносних судин.

Основа черепа має внутрішню і зовнішню поверхні. Внутрішня поверхня основи черепа відповідно рельєфу нижньої поверхні головного мозку увігнута, дуже нерівна, з великою кількістю виступів і отворів (мал..11).

Тут розрізняють три черепні ямки: передню, середню і задню.

Передня черепна ямка утворена очноямковими частинами лобової кістки, гратчастою кісткою і малими крилами клиновидної кістки. У цій ямці розташовуються лобові частки головного мозку.

Середня черепна ямка парна, утворена клиновидною кісткою, пірамідою і лусковою частиною скроневої кістки. У ній лежать скроневі частки мозку і гіпофіз.

Задня черепна ямка утворена скроневими кістками, потиличною кісткою і тілом клиновидної кістки. Вона служить опорою для мозочка, моста і довгастого мозку.

Зовнішня поверхня основи черепа має велику кількість отворів, ямок, відростків і т.д. В передньому відділі зовнішньої основи черепа, утвореного в основному кістками обличчя, розташоване кісткове (тверде) піднебіння, задній край якого обмежують два отвори — хоани. Хоани служать для сполучення порожнини носа з глоткою. Кістки мозкового і лицьового відділів утворюють при розгляді спереду очну ямку, порожнину носа і порожнину рота, з латеральної сторони — скроневу, підскроневу і крилоподібно-піднебінну ямки.

Очні ямки — це дві великі порожнини, що знаходяться на передній поверхні лицьового відділу черепа. Вони мають форму чотиригранної піраміди. Верхня стінка очної ямки утворена лобовою кісткою; латеральна — виличною і великим крилом клиновидної; нижня — верхньою щелепою, а медіальна — слізною, гратчастою і малими крилами клиновидної кісток.

Порожнина носа має дві частини — праву і ліву, в кожній з яких виділяють 4 стінки: верхню, нижню, медіальну і латеральну. Спереду порожнина носа має грушовидний отвір, ззаду — хоани, які сполучають її з глоткою. У порожнину носа відкриваються навколоносові пазухи (лобова, клиновидна, верхньощелепна, порожнини гратчастої кістки) і носо-слізний канал.

На латеральній стінці порожнини носа є три носові раковини: верхня, середня і нижня. Між раковинами розташовуються носові ходи. Їх три: верхній знаходиться між верхньою і середньою носовими раковинами, середній — між середньою і нижньою і, нарешті, нижній розташований під нижньою носовою раковиною.

Кісткова основа порожнини рота представлена зверху твердим піднебінням, спереду і з боків альвеолярними відростками верхньої і нижньої щелеп.

З латеральної сторони черепа розташовуються скронева і підскронева ямки. Перша лежить вище, друга нижча за виличну дугу. У них знаходяться жувальні м'язи.

Крилоподібно-піднебінна ямка — невеликий щілиноподібний простір, що лежить між верхньою щелепою, крилоподібним відростком клиновидної кістки і піднебінною кісткою. Тут проходять судини і нерви.

Поперечний розмір голови — це найкоротша відстань між тім'яними горбами, а подовжній — найкоротша відстань від надперенісся до потиличного підвищення.

Форма черепа досить різноманітна і схильна до значних індивідуальних варіацій. Звичайно по співвідношенню поперечного і подовжнього розмірів голови розрізняють три основні форми черепа: доліхокранію («краніум» — череп, «доліхос» — довгий) з індексом 74,9; мезокранію («мезос» — середній) з індексом від 75 до 79,9 і брахікранію («брахіс» — короткий) з індексом 80,0 і більш.

Виходячи з тенденційного уявлення про те, що при доліхокранії череп є вмістищем розвиненішого мозку, деякі учені стали розвивати «теорію» про наявність «вищих» і «нижчих» рас. Людей з невеликим крутим лобом, а також з похилим лобом і сильно розвиненими щелепами вважали «нижчою» расою, а з довгою головою (європейські) — «вищої».

Антропологи фашистської Німеччини намагалися довести, що наявність доліхокранії у арійської раси свідчить про її біологічну перевагу над іншими расами. Дослідження показали, що доліхокранія властива представникам всіх рас; це говорить не про відмінність, а про схожість сучасних рас, про їх походження від одного предка.

Вікові особливості черепа. У ембріональному періоді мозковий і лицьовий відділи черепа розвиваються з різних зачатків (мал. 12).

Мал.12. Череп новонародженого:

1-велике (лобне) тім’ячко; 2-мале (потиличне) тім’ячко; 3-тім’яна кістка; 4-сосковидне тім’ячко; 5-клиновидне тім’ячко; 6-лобна кістка; 7-велике крило клиновидної кістки;

8-вискова кістка; 9-сосковидний відросток;