Конференція міністрів вищої освіти Європи, 19-20 травня 2005року, Берген
Четвертий саміт Болонського процесу було проведено у м. Берген (Норвегія) 19-20 травня 2005 p., де зібралися міністри вищої освіти 45 європейських країн для того, щоб оцінити досягнуті успіхи та встановити пріоритети й нові завдання на наступні роки. До Болонської співдружності долучилися нові країни-учасниці -Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна.
У вступній частині Комюніке звучить привітання п'яти нових країн-учасниць Болонського процесу. Зазначено, що конференція у м. Бергені відбувається на середині шляху від Болонської декларації до 2010 р., а тому має узагальнити досягнуті результати [62].Особливо наголошено на провідній ролі у цьому процесі вищих навчальних закладів.
У Комюніке вказано, що аналізи стану справ та доповіді, подані на конференцію, стосуються виконання доручень саміту в Берліні, який орієнтував усіх на:
1) розвиток нової структури дипломів (degree system);
2) моніторинг і забезпечення якості вищої освіти (quality assurance);
3) подальше спрощення процедури визнання дипломів і періодів навчання (recognition of degrees and periods of study).
Прогрес за 1999-2005 pp. у виконанні першого завдання полягає в тому, що більше ніж половина студентів ВНЗ університетського рівня в більшості країн отримує двоступеневу вищу освіту. Тим часом невирішеними залишаються дві важливі проблеми: перехід з першого ступеня на другий і сприйняття диплома бакалавра на ринку праці (подібні труднощі характерні для України, Росії й багатьох інших держав, де раніше такий диплом був відсутній). Тому учасники саміту рекомендують продовжити поширення нової триступеневої структури (бакалавр - магістр — доктор філософії) як інтегруючої форми для всіх національних номенклатур дипломів, які можуть використовувати і «проміжні кваліфікації» (intermediate qualifications).
У Комюніке Бергенського саміту крім того вказано, що «майже всі країни зробили певні кроки для створення системи забезпечення якості, яка б спиралася на визначені критерії», що, як відомо, запропоновані Європейською мережею забезпечення якості (European Network of Quality Assurance in Higher Education -ENQA). Водночас для вирішення питання забезпечення якості освіжи, для поглиблення міжнародної співпраці, поєднання внутрішніх механізмів і зовнішнього оцінювання, а також активної участі студентів необхідно докласти багато зусиль.
На конференції акцентовано питання щодо взаємовизнання дипломів і періодів навчання в зарубіжних ВНЗ, оскільки лише 36 із 45 учасників Болонського процесу ратифікували Лісабонську конвенцію про визнання дипломів вищої освіти в європейському регіоні. Учасники саміту в Бергені закликають завершити без зволікань ратифікацію Лісабонської конвенції, виконувати її положення і посилити співпрацю з наявною європейською мережею агентств з порівняння та визнання дипломів. Пропонується особливу увагу звернути на визнання компетентними органами поєднаних дипломів, що присуджуються двома чи більше країнами, які входять до європейського простору вищої освіти.
Серед важливих для подальшого прогресу завдань Болонського процесу вказуються теми: «Вища освіта і наукові дослідження», «Соціальний вимір», «Мобільність», «Привабливість європейської вищої освіти та співпраця з іншими частинами світу».
Розвиток наукових досліджень не випадково поставлено першим, адже останнім часом країни Західної Європи докладають дуже великих зусиль для відновлення прискореного розвитку точних наук, вважаючи їх основним засобом технологічного прогресу.
Для інтенсифікації наукових досліджень у Комюніке пропонується узгодити вимоги до докторського рівня (нормативна тривалість має складати 3-4 роки і включати не стільки навчання, скільки самостійні наукові дослідження) і значно посилити підготовку здібної молоді за пріоритетними для Європи профілями. До саміту 2007 року доручено підготувати особливу доповідь щодо узгодження вимог і стандартів.
Стосовно решти вказаних тем Комюніке нагадує про обов'язок урядів забезпечувати доступ до вищої освіти здібної молоді, необхідність виділяти максимальний обсяг коштів на розвиток мобільності, ліквідацію всіх формальних перешкод (візових та інших). Подібні дії не лише вирішать внутрішні проблеми, а й зроблять європейський простір вищої освіти більш привабливим для молоді з інших частин світу.
Як і Комюніке попередніх самітів, Бергенське містить перелік таких найважливіших завдань, на яких учасники мають зосередити увагу до наступної зустрічі 2007 року в Лондоні:
— упровадження європейських стандартів якості вищої освіти і засобів їх забезпечення (за пропозиціями ENQA);
— упровадження національних рамок для номенклатури кваліфікацій;
— присудження і визнання поєднаних дипломів, включаючи і докторський рівень;
— створення умов для гнучкої вищої освіти, а також різноманітності шляхів навчання, включаючи визнання його попередніх періодів.
Наголошено також на необхідності кращої акумуляції даних про обміни, стан соціального забезпечення студентів у різних країнах у майбутніх матеріалах для Лондонського саміту міністрів європейських країн 2007 р.
У заключних абзацах Комюніке наголошується на особливій суспільній ролі об'єднаного європейського простору вищої освіти і науки, який має бути побудований на триступеневій моделі і забезпечувати ефективну й якісну підготовку нових поколінь працівників.
На Бергенський саміт підготували звіти всі учасники Болонського клубу, зокрема і нові - Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна [63; 64]. Порівняння цих документів дає змогу зробити слушні висновки про орієнтацію державної політики в кожній країні та її зацікавленість в участі у Болонському процесі.
На наш погляд, доповідь України характеризується значним обсягом і змістовністю: переконливо обґрунтовано зацікавленість України в Болонському процесі та європейській інтеграції, висвітлено великий обсяг зробленого не лише за останні два роки, а й раніше. Обмежимося лише одним прикладом: в Україні десятки ВНЗ беруть участь у створенні й експериментальному випробуванні європейської побудови навчальних курсів та обліку обсягу навчання у кредитах.
Отже, Болонський процес за період 1999-2005 pp. досягає значних успіхів, хоча загалом досягнення могли бути і вищими -лише на середині шляху в нього включилися майже всі європейські країни (виняток — Білорусія), а вирішення більшості проблем з узгодження навчальних планів та визнання періодів навчання перебуває на початковій стадії. Та головне те, що країни Європи поділяють прагнення утворити спільний простір вищої освіти і науки. Бергенська зустріч міністрів освіти 45 країн незаперечним доказом.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 840;