Президенти Словацької Республіки

Попри конституційний статус Президента як глави держави, в багатьох своїх компетенціях він обмежений повноваженнями Парламенту та Уряду, а також реаліями поточної політичної ситуації, що загалом дозволяє визначати Словаччину саме як парламентську республіку.

Судова гілка влади представлена судами загальної юрисдикції, Конституційним судом та Спеціалізованим кримінальним судом.

Судовим органом захисту конституційності є Конституційний суд СР (сл. Ústavný súd Slovenskej republiky[67]). Діяльність Конституційного суду та його суддів регулюється в гл. 7, розд. 1 Конституції. Відповідно Конституції (ст. 125-129) КС приймає рішення стосовно:

- відповідності законів, постанов Уряду, загальнообов’язкових правових актів міністерств, центральних та місцевих органів державного управління, органів місцевого самоврядування – Конституції, конституційним законам, міжнародним договорам;

- суперечок про компетенцію між центральними органами державного управління;

- скарги органів територіального самоврядування на неконституційність чи незаконність рішень чи втручання у справи самоврядування;

- тлумачення Конституції чи конституційного закону, якщо питання є спірним;

- про законність президентських, парламентських виборів та виборів до органів місцевого самоврядування та ін.

Конституційний суд складається з 13 суддів, яких призначає строком на 12 років за пропозицією парламенту Президент СР. Суддя Конституційного суду не може бути членом політичної партії чи руху.

Завдяки діяльності КС, особливо в складний період 1993-1998 рр., вдалося забезпечити не декларативну, а дійсно незалежну і самостійну позицію судової гілки влади з самого початку існування молодої держави.

Систему судів загальної юрисдикції утворюють Верховний суд, крайові (krajské) та окружні (okresné) суди, що організовані на основі адміністративно-територіального поділу та за т.зв. «принципом ефективності». В 2009 р. було ліквідовано військові суди – їхня компетенція перейшла на суди загальної юрисдикції, а також Спеціальний суд (Špeciálny súd) – його справи передали новоутвореному Спеціалізованому кримінальному суду (сл. Špecializovaný trestný
súd).

Найвищим судом загальної юрисдикції є Верховний суд (сл. Najvyšší súd Slovenskej republiky[68]). Верховний суд контролює діяльність судів загальної юрисдикції.

Важливе місце в функціонуванні судової системи відведено Судовій раді(сл. Súdna rada Slovenskej republiky), склад якої формують Президент, Національна рада, Уряд і судді. Цей державний орган займається переважно кадровими питаннями щодо призначення і відкликання суддів (ст. 141а).

Суддів призначає Президент за пропозицією Судової ради на необмежений термін. Суддя не може бути членом політичної партії, займатися підприємницькою, державно-публічною чи іншою діяльністю, окрім наукової, педагогічної, мистецької (ст. 145а).

Незалежним конституційним органом, покликаним захищати права юридичних, фізичних осіб та держави є Прокуратура (сл. Prokuratúra Slovenskej republiky). Очолює цей державний орган Генеральний прокурор, що призначається і відкликається Президентом за пропозицією Національної ради (ст.150).

Важливим контролюючим органом в фінансово-господарській сфері є Вище контрольне управління – ВКУ (сл. Najvyšší kontrolný úrad Slovenskej republiky). ВКУ – це незалежний конституційний орган, що має право контролювати фінансово-господарську діяльність як фізичних осіб, так і органів державної влади, в т.ч. і Уряд (ст. 60 Конституції). Керівництво ВКУ обирається і відкликається Національною радою, також їй підзвітний орган в своїй контролюючій діяльності.

Конституційна та політична вага державних органів проявляється, насамперед, у взаємодії з іншими вищими органами державної влади в контексті функціонування системи стримувань і противаг. Предметом їх взаємовідносин є найбільш важливі сфери суспільного життя, які згідно з Конституцією потребують спільних дій органів державної влади, або кожного з них окремо, але стосовно один одного. Як приклади функціонування системи стримувань і противаг в Словаччині можна виокремити наступні площини: формування і функціонування Уряду залежить від вотуму довіри Національної ради (ст. 88, 113-115 Конституції), Національна рада може ініціювати всенародне голосування про відкликання Президента (ст.106), Національна рада бере участь у обранні суддів Конституційного суду (ст.134), Генерального прокурора (ст. 150) та ін.

Попри структурну диференціацію у сукупності державні органи Словаччини становлять єдину систему, склад якої об’єктивно випливає з принципу єдності державної влади в умовах демократії. Структура та функціонування системи органів державної влади в сучасній Словаччині створюють необхідне інституційне забезпечення демократичного політичного режиму.