Президенти Угорської Республіки

Угорська судова система складається з чотирьох рівнів, які побудовані наступним чином[62]:

Найнижчий рівень складають районні, трудові й адміністративні суди, і зважаючи на те, що це найменша ланка ієрархії, найбільше справ починаються на цьому рівні.

Суди першої інстанції діють у випадках передбачених законом, на другому рівні оскаржують рішення районних, трудових та адміністративних судів.

На наступній сходинці ієрархії стоять апеляційні суди, які оскаржують рішення районних і адміністративних судів, і вирішують інші питання в межах своєї компетенції. У даний час у державі діє п’ять апеляційних судів: Будапештський, Дебреценський, Дьорський, Пийчський і Сегедський апеляційний суди.

На вершині організації судової системи стоїть Курія, основний обов’язок котрого — вести належну судову практику і слідкувати за тим, щоб судовий закон всюди виконувався однаково. Оскаржує рішення адміністративних судів і рішення висунені проти апеляційних судів.

Конституційний суд — найвищий орган охорони Конституції. Конституційний суд здійснює аналіз прийнятих, але ще не оголошених законів, для того, щоб виявити сумісність законів з Конституцією, якщо аналізований закон або його частина порушує Основний закон, Конституційний суд може скасувати цей закон або його нормативну частину.

Конституційний суд складається з п’ятнадцяти членів, котрих обирає парламент шляхом голосування 2/3 депутатських голосів на 12 років. Парламент обирає серед членів Конституційного суду більшістю у дві третини голову, котрий перебуває на посаді до закінчення терміну повноважень Конституційного суду. Члени Конституційного суду не можуть бути членами партій і не можуть продовжувати займатися політичною діяльністю.