Уряди Польської Республіки
| Термін | Прем’єр-міністр | Партійний склад уряду |
| 08.1989 – 01.1991 | Тадеуш Мазовецький | «Солідарність», Польська селянська партія, Польська Об’єднана Робітнича Партія, Демократична партія |
| 01.1991 – 12.1991 | Ян Кшиштоф Белецький | Ліберально-демократичний Конгрес, Християнська демократія, Угода громадського центру, Демократична партія |
| 12.1991 – 06.1992 | Ян Ольшевський | Демократична партія, Християнська демократія, “Угода Ludowe” |
| 06.1992 – 07.1992 | Вальдемар Павляк | Польська селянська партія – “Угода Ludowe” |
| 07.1992 – 10.1993 | Ханна Сухоцька | Демократичний Союз, Ліберально-демократичний Конгрес, Християнська демократія, Християнська демократія, Польська партія любителів пива, Польська селянська партія – “Угода Ludowe” |
| 10.1993 – 03.1995 | Вальдемар Павляк | Союз лівиці демократичної, Польська народна партія, Безпартійний блок підтримки реформ |
| 03.1995 – 02.1996 | Юзеф Олекси | Союз лівиці демократичної, Польська народна партія |
| 02.1996 – 10.1997 | Влодзимеж Чимошевич | Союз лівиці демократичної, Польська народна партія |
| 10.1997 – 10.2001 | Єжи Бузек | Виборчий блок “Солідарність”, Союз свободи |
| 10.2001 – 05.2004 | Лешек Міллер | Союз Лівиці Демократичної-Унії праці, Польська народна партія |
| 05.2004 – 10.2005 | Марек Бєлка | Союз Лівиці Демократичної-Унії праці |
| 10.2005 – 07.2006 | Казимеж Марцинкевич | “Право і справедливість”, Самооборона Республіки Польща, Ліга польських родин |
| 07.2006 – 11.2007 | Ярослав Качинський | “Право і справедливість”, Самооборона Республіки Польща, Ліга польських родин |
| 11.2007 – по сьогодні | Дональд Туск | “Громадянська платформа”, Польська народна партія |
Президент обирається народом на основі безпосередніх вільних виборів шляхом таємного голосування. Вибори Президента проводяться на мажоритарній виборчій основі.
Президент як представник виконавчої влади:
- володіє правом розпуску парламенту (у випадку неприйняття бюджету і передачі на затвердження Президенту (ст. 225)[57], відмови Раді Міністрів у вотумі довіри (ст. 155)[58];
- наділений правом накладання вето на закони, прийняті Сеймом (вето може бути подолане шляхом парламентської більшості у кількості 3/5 голосів);
- ініціює процес формування уряду (доручає формування уряду особі, яка є представником політичної сили, що здобула перемогу на виборах);
- призначає на посаду прем’єр-міністра та керівників Ради Міністрів;
- наділений значними правами у сфері вищих судових органів (призначає голову Верховного Суду, головного суддю Державного Суду, голову та заступника Конституційного Суду);
- володіє широкими повноваженнями в області зовнішньої політики та національної безпеки (ратифікація міжнародних договорів, призначення міністра збройних сил).
Основні етапи розвитку інституту президентства у постсоціалістичній Польщі:
І етап (1989 р.). Відповідно до рішень “круглого столу” між Польською Об’єднаною Робітничою Партією і опозицією, Сейм змінює структуру органів державної влади і вводить посаду президента. Перший польський президент не обирався на всезагальному народному голосуванні, а був призначений Національними Зборами.
ІІ етап (1990–1992 рр.). У вересні 1990 року Сейм приймає закон про вибори президента на основі принципів демократичного виборчого права “шляхом загального, прямого, таємного та рівного голосування”[59]. На даному етапі актуальним залишалось питання місця та повноважень президента у системі взаємовідносин між законодавчою та виконавчою гілками влади. Відповідно до прийнятої у 1992 році Малої Конституції, в Польщі передбачалось введення сильної президентської влади. Президент очолює виконавчу владу і наділений безпосереднім правом розпуску парламенту та широкими контрольними функціями по відношенню до уряду.
ІІІ етап (1992–1997 рр.). У листопаді 1995 року розпочалась десятирічна ера президенства прихильника соціал-демократії О.Кваснєвського. Основною передумовою успіху О.Кваснєвського стала його поміркована зовнішня політика: “Він зробив все для вступу Польщі в НАТО, послідовно проводив політику стратегічного зближення з ЄС та Україною, був прихильником нормалізації відносин з Росією”[60].
Важливим на цьому етапі було суттєве обмеження повноважень президента у відповідності до нової Конституції Польської Республіки, прийнятої у 1997 році. Зокрема, зменшувався загальний вплив президента на діяльність уряду та ліквідовувалися президентські відомства (призначення голів силових міністерств з ініціативи президента).
ІV етап (1997–2012 рр.). У жовтні 2005 року відбуваються чергові вибори президента Польщі, які проходили в два тури. Після трагічної загибелі Л.Качинського в результаті авіакатастрофи над м.Смоленськ (Російська Федерація), в Польщі на липень 2010 р. призначаються дострокові президентські вибори.
Таблиця ??
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 740;