Методи реального та умовного поколінь

Кожен процес вивчається за допомогою системи показників. Тому виникає потреба в узагальнювальному показнику, який міг би цілісно охарактеризувати стан, зміну або підсумок складного процесу, зберігаючи водночас переваги, які дає застосування системи показників. Такі зведені показники визначаються за допомогою методів реального і умовного покоління.

Реальне покоління – це сукупність людей, які народилися в один і той же період часу (календарний рік або декілька років). Метод реального поколіннязаснований на розрахунку показників (народжуваності, шлюбності, смертності), які характеризують інтенсивність демографічних процесів, що відбуваються в одному реальному поколінні в різні періоди його життя, і завершальний підсумок демографічного життя покоління (кінцева кількість народжених дітей, шлюбів, вік смерті та ін.). Вивчення демографічної історії реального покоління вимагає великого обсягу динамічних рядів статистичних показників, які охоплювали б цілі покоління, а краще –декількох поколінь. Наприклад, для вивчення змін підсумкової кількості народжених дітей жінками різних поколінь, які йдуть одне за одним, необхідні показники народжуваності, диференційовані за віком жінок не менш ніж за 50 років. У процесі вивчення ж смертності потрібні вікові коефіцієнти смертності вже за період більше 100 років. Таким великим обсягом історичної статистики навіть і сьогодні володіють лише небагато країн у світі. Наша країна не володіє такими даними для аналізу демографічних процесів. Донедавна, в Україні показники народжуваності для реальних поколінь отримували лише за допомогою вибіркових обстежень. І лише зовсім недавно, буквально кілька років тому, з'явилася можливість розраховувати показники народжуваності для реальних поколінь, але тільки по Україні в цілому. За регіонами такі розрахунки поки що неможливі.

Ширшим поняттям, ніж покоління, є поняття когорти. Когортою називається сукупність людей, що одночасно (в один і той же період часу) пережили якусь подію.Покоління – окремий випадок когорти. Інші види когорт: шлюбна – сукупність людей, які в один і той же період одружилися; мігрантів – сукупність людей, які в один і той же період часу змінили місце проживання. Люди, які одночасно вступили до навчальних закладів, або ті, які закінчили їх, змінили місце роботи, покликані на військову службу, перейшли з однієї соціальної групи в іншу та ін., – все це когорти.

Вивчення інтенсивності соціальних процесів на різних етапах життя когорт є способом аналізу їх динаміки у зв'язку з конкретними змінами умов життя. При цьому важливою характеристикою є підсумкова величина явища, що вивчається, або процесу в конкретної когорти до певного моменту часу або віку. Наприклад, кількість народжених дітей певним поколінням або шлюбною когортою жінок до певного віку або за весь репродуктивний період життя (умовно вважається від 15 до 50 років); частка тих, що одружилися до певного віку, з когорти тих, що досягли повноліття в певному періоді часу, та ін.

Метод реального покоління має свої переваги і свої недоліки. Перевагою є те, що з його допомогою можна оцінити дійсні підсумки демографічного життя поколінь, без будь-яких умовних допущень. Недоліком є те, що показники реальних поколінь мають завжди ретроспективний характер, стосуються минулого, тоді як одне з найважливіших завдань і цілей демографічного аналізу – прогнозування майбутнього. А для цього потрібні показники, що чутливіше реагують на зміну демографічних процесів у короткі проміжки часу.

Цей недолік компенсує метод умовного покоління.На відміну від методу реального покоління або, в більш загальному випадку, реальної когорти, за якого для отримання підсумкових показників підсумовуються показники, що стосуються одного покоління (когорти) упродовж усього життя, метод умовного покоління заснований на використанні статистичних показників за короткий проміжок часу (1 – 2 роки). За цим методом для отримання підсумкового показника демографічної діяльності підсумовуються показники за один і той же період часу, але ці показники стосуються різних вікових груп. Підсумовуючи вікові показники інтенсивності демографічних явищ і процесів, аналітики виходять з умовного допущення, що спостережувані демографічні події відбулися не в різних поколіннях в один час, а в різному віці в одному поколінні, яке й називається “умовним”. Інакше кажучи, сукупність показників, які характеризують події одного періоду в людей різного віку, умовно розглядається дослідниками як подія з людьми одного покоління (когорти) в різних вікових інтервалах життя цього покоління (когорти). Можна також зазначити, що умовне покоління – це модель реального покоління за деяких допущень, точніше навіть – за одного допущення. Підсумкові показники умовного і реального поколінь співпадуть за величиною, якщо упродовж періоду часу вікові показники, що підсумовуються під час розрахунку підсумкового показника, залишатимуться незмінними. Ця умова практично не виконується. Але іншого способу отримати показник, який характеризує підсумок життя за тривалий період часу на основі показників за 1 – 2 роки, немає. Та все ж, незважаючи на недоліки методу умовного покоління, він є найбільш застосовним для оцінки демографічної ситуації, володіє хорошою прогностичною здатністю.

Показники умовного покоління мають динамічніший характер, ніж показники реального покоління, вони чітко реагують на зміни соціально-економічних умов життя країни і тому виявляються ефективним засобом оцінки демографічної ситуації за короткі проміжки часу. Показники реального покоління, навпаки, є індикатором напряму довготривалих змін, тенденцій демографічних процесів. Отже, кожен із цих двох методів виконує свою незмінну роль, має свою специфічну цінність, обидва методи корисні за цільового їх використання.