Формула винаходу

Формула винаходу — це складена за встановленими правилами стисла словесна характеристика, яка показує технічну суть винаходу.

Формула винаходу може бути одноланковою (з одного речення) або багатоланковою (з кількох речень). Одноланкова формула винаходу використовується тоді, коли його тех­нічна суть характеризується сукупністю ознак, які не мають подальшого розвитку й уточнення. Якщо ж потрібно уточ­нити ознаки або розвинути їх, то використовується багатоланкова формула винаходу.

Формула винаходу складається з трьох частин:

1. Обмежувальна частина.

2. Мета винаходу.

3. Відмінна частина.

Обмежувальна частина формули винаходу виводиться з назви винаходу, за назвою перераховуються суттєві озна­ки, що є загальними для прототипу та запропонованого винаходу.

За обмежувальною частиною йде мета винаходу, яка вказує на корисний ефект, який можна отримати, використовуючи винахід. Між метою винаходу та сукупністю ознак має існувати причинний зв'язок.

Відмінна частина включає суттєві ознаки технічного рішення, які відрізняються від відомого рішення, виданого за прототип (указується назва запропонованого).

Відмінними ознаками винаходу (наприклад, машини) можуть бути:

- різні операції, які здійснює машина;

- різні прийоми;

- різні конструкції вузлів та агрегатів, а також деталей;

- розміщення деталей і агрегатів деталей і їх взаємо­ зв'язок;

- режими виконання операцій;

- матеріали деталей і їх форма тощо.

Так, формула винаходу повинна:

- виражати технічну сукупність винаходу;

- бути засобом установлення факту використання вина­ ходу;

- надавати спеціалістам інформацію щодо прогресу, що досягається за допомогою винаходу в конкретній га­лузі техніки, до якої цей винахід належить.

За функціями, що випливають із формули винаходу, можна визначити її правове та інформаційно-технічне зна­чення.

Правове значення формули винаходу полягає в тому, що вона визначає обсяг винаходу, тобто множину об'єктів, на яку поширюються права винахідника, і дає можливість встановити факт використання винаходу через зіставлення ознак конкретного об'єкта з сукупністю ознак, наведених у формулі.

Інформаційно-технічне значення формули полягає в тому, що вона публікується раніше повного тексту опису вина­ходу та містить інформацію щодо результату, який можна отримати у разі задоволення зазначеної потреби, а також за необхідності для цього технічних засобів.

Кресленнявключаються до складу заявки на видачу патенту на винахід у випадках, коли вони необхідні для роз'яснення сутності винаходу.

Рефератє скороченим викладенням змісту опису та пунктів формули винаходу. Він має бути складений так, щоб можна було зрозуміти технічну проблему, суть її вирі­шення за допомогою винаходу і те, що винахід може бути використаний. Як правило, реферат включає:

- назву реферату;

- характеристику галузі техніки, до якої відноситься винахід, або галузь його застосування, якщо це незрозуміло з назви винаходу;

- характеристику сутності винаходу з указуванням тех­нічного результату, що досягається.

Сутність винаходу в рефераті характеризується вільним викладенням формули винаходу, за якого зберігаються всі суттєві ознаки кожного незалежного пункту. Текст реферату може супроводжуватися основним графічним зображенням, хімічною формулою тощо.

Реферат слугує лише для технічної інформації і не може використовуватися з іншою метою, наприклад, для вста­новлення обсягу охорони, зазначеної в пакеті.

Анотація— короткий перелік основних відомостей про винахід, його призначення та мета. Анотація замінює реферат, що дозволяється законодавством деяких держав.