Структура потреб

По відношенню до масштабів і структури виробництва економічні потреби поділяються на : абсолютні, перспективні, ті що виражають споживчу систему суспільства (максимальний об’єм засвоєних виробником, суспільством, якби був у наявності; дійсні, необхідні, які можуть бути забезпечені при досягнутому рівні розвитку виробництва, оптимальному ході співробітництва, належні до забезпечення, які можуть бути забезпечені при фактичному стані виробництва з урахуванням відхилень від оптимуму, фактично забезпечені потреби.

В умовах товарного виробництва належні до забезпечення потреби виступають у формі платоспроможного попиту, а фактично у формі забезпеченого попиту. В залежності від ролі у виробництві робочої системи розрізняють фізичні, інтелектуальні і соціальні потреби. З погляду рівня розвитку суспільства розрізняють елементарні (фізичні) та вищі (соціальні) потреби. З погляду рівня розвитку суспільства розрізняють елементарні потреби. В залежності від суспільної структури виділяють потреби суспільства в цілому, потреби класів, соціальних груп, окремих людей. У сучасній економічній літературі частіше зустрічається поділ на первинні (необхідні) і вторинні (надлишкові).

Первинні потреби – це потреби в їжі, напоях, одязі і т. ін.

Вторинні потреби – зв’язані переважно з духовною, інтелектуальною діяльністю людини. Вони забезпечуються після вдоволення первинних. Первинні потреби не можуть бути заміщені одні іншими. Ділення потреб на первинні і вторинні індивідуально для кожної людини.

Потреби поділяються на еластичні і не еластичні, більш жорсткі; вторинні потреби – еластичні. Жорсткі не відміняються протягом довгого часу, але швидко змінюються , як тільки з’являються у розпорядженні необхідні для їх забезпечення (потреба у воді). Економічні потреби мають історичний характер. Вони органічно пов’язані з умовами існування суспільства, соціальних та окремих людей.