Менеджмент нематеріальних активів

Спершу спробуємо розібратися в етапах, що проходить нова ідея від свого виникнення до конкретної реалізація на ринку, в підприємницькій практиці. Інтереси керівництво зосередженні при цьому на тому, як швидше, економічніше та простіше вводити нову інформацію, ідею, винахід тощо в господарський обіг та отримувати на цій основі оптимальний ефект.

Поняття «інтелектуальної власності», що вживається у господарській практиці, включає в себе три основні складові, що в своїй сукупності створюють діалектичну тріаду (див. рис. 10.3), а саме:

¾ інтелектуальний продукт чи продукт розумової (інтелектуальної) праці — продукт творчих зусиль, що має певне значення для спеціалістів у певній області знань;

¾ інтелектуальна власність — сукупність прав на інтелектуальний продукт;

¾ нематеріальний актив — об’єкт інтелектуальної власності, в тому числі промислової, а також аналогічні права визначені у встановленому законодавством порядку об’єктом оподаткування.

Рис. 10.3. Процес перетворення продукту інтелектуальної праці в нематеріальний актив підприємства.

Існує декілька основних стратегічних рішень стосовно процесів формування та використання нематеріальних активів. Перш за все керівництву компанії потрібно:

1) визначитися з ринками чи окремими сегментами цільових ринків, що найкраще відповідають цільовим орієнтирам, сильним і слабким сторонам фірми;

2) визначити співвідношення розподілу ресурсів;

3) сформувати портфель підприємницьких ідей;

4) проранжувати альтернативи розвитку фірми;

5) визначити цільові пріоритети портфелю підприємницьких ідей;

6) визначення вартості реалізації підприємницької ідеї на основі самостійних розробок фірми;

7) визначення вартості купівлі промислового вирішення підприємницької ідеї;

8) створення чи купівля нематеріального ресурсу;

9) оформлення прав виключного користування чи прийняття рішення про відмову від правового захисту;

10) формування портфелю нематеріальних активів підприємства (чи включення до існуючого);

11) господарське використання нематеріальних активів;

12) оцінка отриманого ефекту від використання нематеріального активу;

13) оцінка ефективності використання нематеріального активу.

На цій основі можна сформувати модель формування портфелю нематеріальних активів підприємства (рис. 10.4).

Рис. 10.4. Формування портфелю нематеріальних активів підприємства