Результатна оцінка потенціалу підприємства
Результатний підхід базується на залежності вартості об'єкта оцінки від можливостей його ефективного використання, тобто можливих результатів. Це твердження випливає з тієї думки, що потенційний власник-користувач не заплатить за об’єкт більше, ніж він очікує отримати від його господарського використання. Отже, оцінка потенціалу згідно з результатною концепцією виходить з позицій корисності певних можливостей об'єкта. Хоча й існують особливості використання методів цієї групи для оцінки потенціалу збиткових підприємств проти прибуткових та перспективних, але у будь-якому разі такий підхід користується поняттями «приплив» та «відплив» капіталу (cash flow – inflow and outflow). Традиційне поняття «грошового потоку» означає суму чистих доходів, пов'язаних з діяльністю підприємства, отриманих з усіх джерел. Традиційно виділяють дві моделі формування грошового потоку підприємства — потік для власного капіталу та потік для сукупного капіталу. Особливості визначення грошових потоків підприємства — це функція фінансового менеджменту та інвестиційного аналізу.
За розрахунків вартості об'єкта в часі використовується шість функцій грошової одиниці, розрахованих на підставі складних. Інакше кажучи, це означає, що не тільки основна сума, покладена на депозит, дає відсотки, а й нараховані на неї відсотки, залишені на рахунку. Економічний зміст шести функцій грошової одиниці та сфери їх використання в оціночній діяльності характеризує табл. 7.1.
Таблиця 7.1
Економічна сутність шести функцій грошової одиниці
| Функція грошової одиниці | Економічна сутність | Сфера використання в оціночній практиці |
| Майбутня вартість грошової одиниці (F1) | Відображає зростання грошової одиниці, покладеної на депозит. Відсоток нараховується на початкову суму та відсотки, нараховані раніше | Прогнозування майбутньої вартості об'єкта оцінки, виходячи з його теперішньої ринкової вартості |
| Нагромадження грошової одиниці за період F2) | Показує майбутню вартість серії регулярних однакових платежів за певний період за відповідної відсоткової ставки | Прогнозування майбутньої вартості об'єкта оцінки, виходячи з величини платежу у серії виплат і часу їх здійснення |
| Фактор фондозамі-щення (коефіцієнт заміщення капіталу) (F3) | Показує суму первинного інвестування, необхідну для нагромадження грошової одиниці з урахуванням нарахованих відсотків | Визначення щорічної суми, необхідної для відшкодування інвестицій у купівлю нерухомості |
Продовження таблиці 7.1
| Поточна вартість грошової одиниці (F4) | Показує теперішню вартість грошової одиниці, яку очікується отримати у майбутньому | Приведення майбутніх грошових доходів від експлуатації об'єкта до теперішньої (поточної) вартості. Розрахунок поточної величини грошової суми, яку буде отримано в майбутньому від продажу об'єкта |
| Поточна вартість одиничного ануїтету (фактор поточної вартості ануїтету) (F5) | Дає змогу визначити теперішню вартість через серію однакових майбутніх платежів | Розрахунок майбутніх однакових грошових надходжень |
| Коефіцієнт амортизації грошової одиниці (F6) | Служить для розрахунку періодичних платежів за основну суму боргу та відсотки за нього | Використовується за визначення вартості об'єкта, придбаного за рахунок кредитних ресурсів |
Найтиповішими методами результатної технології розрахунків є капіталізація доходів та дисконтування грошових потоків (докладно про це див. наступні розділи посібника).
Метод дисконтування.Загальна методологія використання цього методу передбачає встановлення вартості потенціалу (чи його елементу) на рівні чистого приведеного потоку капіталу від його експлуатації. Це означає, що земельна ділянка, будівля чи споруда, обладнання, нематеріальний актив тощо коштують стільки, скільки вони генерують економічних результатів. Загальний розрахунок проводиться за традиційною технологією дисконтування і порівняння грошових припливів і відпливів капіталу підприємства щодо даного об'єкта:
(7.9.)
де NCF — чистий приведений потік капіталу;
СF + — приплив капіталу підприємства за і-й рік (період);
СF- — відплив капіталу підприємства за і-й рік (період);
n — кількість прогнозних періодів оцінки;
Fmі — дисконтний множник, визначений як відповідна функція грошової одиниці для i-го періоду за попередньо встановленою ставкою г щодо базового періоду.
Специфіка оцінювання окремих об'єктів виявляється в особливій структурі дисконтної ставки. Для визначення дисконтної ставки використовують методи, зазначені в табл. 7.2.
Таблиця 7.2
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 844;