Класифікація податків. Хоча в державі існує певна кількість податків, всі їх можна об'єднати у групи.
Хоча в державі існує певна кількість податків, всі їх можна об'єднати у групи.
а) За економічним змістом на:
1) доходи;
2) споживання;
3) майно.
Податки на доходи – це група податків, податковою базою яких є наявність доходу чи прибутку. Ця група забезпечує оподаткування доходів в процесі їх отримання (податок з прибутку, податок з доходів фізичних осіб).
Податки на споживання – це група обов'язкових платежів, що безпосередньо оподатковують процеси споживання. Розмір їх закладений в ціну товару (ПДВ).
Податки на майно передбачають справляння обов'язкових платежів, податковою базою яких є майно і майновий стан платника податку (податки на землю, нерухомість, капітал, з власників транспортних засобів).
б) За формою взаємовідносин платника податків та держави:
1) прямі;
2) непрямі.
Прямі податки, сплата яких безпосередньо пов'язана з податкоплатником і податковою базою, причому платник та його носій співпадають (податок з прибутку).
Непрямі податки, сплата яких пов'язана з ціноутворюючими механізмами і платник податку не завжди є його носієм (AЗ, ПДВ, мито).
в) За рівнем запровадження:
1) загальнодержавні;
2) місцеві.
Загальнодержавні податки – це обов'язкові платежі, які затверджуються і запроваджуються найвищими органами влади і їх справляння є обов'язковим на всій території країни.
Місцеві податки – це такі обов'язкові платежі, які приймаються і запроваджуються місцевими органами влади базового рівня і обов'язковість яких характерна для певної території.
У фіскальній практиці можливі три варіанти запровадження місцевих податків:
1) згідно з переліком, який встановлюється найвищими органами влади в державі;
2) як надбавка до загальнодержавних податків і зборів;
3) відповідно до повної автономії рішень місцевих органів влади.
г) За способом зарахування:
1) регулюючі;
2) закріплені.
Регулюючі податки – це обов'язкові платежі, які надходять до декількох рівнів бюджетної системи.
Закріплені податки – це обов'язкові платежі, які надходять тільки до одного рівня бюджетної системи (всі місцеві податки).
д) За методом нарахування:
1) розкладні;
2) окладні (квотарні).
Розкладні податки – це група обов'язкових платежів, які накладаються на платників в абсолютних розмірах залежно від певної суми податкових надходжень (тут немає податкової бази).
Окладні податки передбачають справляння обов'язкових платежів за певними ставками – квотами, залежно від наявності податкової бази.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 514;