СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

На возз’єднаних з Україною землях відбулися політичні,економічні,соціальні такультурні перетворення.

Специфіка перетворень на приєднаних територіях:

- вони здійснювалися за радянським зразком;

- роботою керували переважно прибулі партійні, радянські і господарські функціонери, які погано знали місцеву специфіку і мову;

- був узятий курс на форсоване будівництво соціалізму у вигляді тоталітарного режиму, для цього був застосований репресивний механізм: відбувалися депортації (9.2.), переслідування, арешти;

- до уваги брались інтереси перш за все бідних прошарків;

- задовольнялись матеріальні та духовні потреби українців.

9.2. Депортація – примусове виселення цілих народів або його значної частини з меж свого звичного мешкання. В роки Другої світової війни депортації зазнали біля 1 млн. західних українців, 650 тис. німців, 200 тис. татар, майже 1 млн. поляків. У 1947 р. польський режим виселив 150 тис. українців (операція “Вісла”).

Суперечливий (позитивно-негативний) характер перетворень:

1. Експропріація маєтків польських землевласників, перерозподіл їхньої землі між українськими селянами і, потім, примусова колективізація.

2. Українізація системи народної освіти, державних установ, судочинства і, одночасно, руйнація політичної та культурної інфраструктури, створеної місцевою українською інтелігенцією.

3. Розвиток промисловості, ліквідація безробіття, поліпшення медичного обслуговування, особливо на селі і, одночасно, репресії, депортації населення (із Західної України і Західної Білорусії було депортовано 318 тис. сімей, що становило майже 10% населення).

Отже, радянська влада принесла на західноукраїнські землі не тільки благо, а й насильство і це налаштовувало населення проти неї:

1. З радянською владою вела боротьбу політична організація ОУН, яка з самого початку кваліфікувала возз’єднання Західної України із Радянською Україною як окупацію.

2. Погані стосунки складалися у нової влади з церквою (греко-католицькою, католицькою, православною), адже священників репресували, а храми руйнували.

3. Була незадоволена і місцева інтелігенція, яка зазнавала жорсткий контроль та репресії з боку влади.