Виконання Державного бюджету України.

4.1. Доходи державного бюджету: економічна суть, організація формування і розподіл.

Доходи бюджету представляють собою фінансові канали акумулювання в бюджетній системі значної частини грошових поступлень, які виражають економічні відносини між державою з одного боку і юридичними особами та громадянами з іншого.

Доходи державного бюджету є фінансовою базою забезпечення діяльності держави – вирішення економічних і соціальних завдань суспільного виробництва в цілому. Їх склад і структура в значній мірі залежать від форм і методів господарювання, а також від тих проблем які вирішуються державою.

Визначальним чинником формування доходів усіх ланок бюджетної системи є розподіл видатків, в основі яких лежить визначення функціональних меж між окремими рівнями державної влади і управління. Функціональні повноваження охоплюють:

Ø неделеговані державні повноваження

Ø делеговані

Ø власні повноваження

Неделеговані державні повноваження виконують органи державного управління, судової, законодавчої, виконавчої влади, спрямовані на забезпечення конституційного ладу держави, державного суверенітету.

Делеговані державні повноваження можуть бути передані на виконання органам місцевого самоврядування з метою забезпечення конкретного їх виконання. Видатки на виконання делегованих державою повноважень здійснюються за кошти місцевих бюджетів і бюджетних трансферів.

Власні повноваження – це обов’язки і функції місцевого самоврядування, які виконуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Виконання загально окреслених обов’язків певними рівнями державної влади здійснюється за умови закріплення джерел доходів за бюджетами різних рівнів.

Таким чином, розподіл доходів є похідним від розподілу видатків держави на здійснення функціональних повноважень.

Визначальним принципом формування доходів державного і місцевих бюджетів є, насамперед, закріплення за ними на довготерміновій основі конкретних джерел доходів. Доходи бюджету, з одного боку, виступають як результат розподілу ВВП між різноманітними учасниками відтворювального процесу, а з іншого, ‑ служать об’єктом перерозподілу сконцентрованої в руках держави вартості, оскільки ця вартість використовується для формування бюджетних доходів регіонального, галузевого і цільового призначення.

Економічна суть доходів державного бюджету закладена у їх функціях, які формуються у відповідності до функцій, які виконує держава:

Ø розподільної;

Ø контролюючої;

Ø забезпечення надійної фінансової бази існування держави.

З виконанням розподільної функції відбувається концентрація грошових коштів в руках держави та їх подальше використання для задоволення потреб суспільства.

Під час формування доходів державного бюджету здійснюється фінансовий контроль за правильним справлянням різноманітних платежів, податків, внесків, дотримання встановлених пропорцій між ними, визначення податкової бази, формами пільгового оподаткування, термінами поступлення доходів.

Доходи державного бюджету виконують функцію забезпечення існування держави. Вони забезпечують утримання апарату управління державою: президентської влади; утримання законодавчої і виконавчої влади; правоохоронних органів; митниці; утримання дипломатичних і представницьких служб України за кордоном.

Формування доходів державного бюджету здійснюється за допомогою таких методів централізації грошових коштів:

● пряме вилучення коштів з державного сектора економіки. Державні підприємства, власником яких виступає держава, створюють дохід, що належить державі. Однак, певні права на цей дохід належать колективу підприємства. Тому ніколи весь прибуток державних підприємств не вилучається до бюджету. Проте, у відносинах державних підприємств з бюджетом може застосовуватися як пряме вилучення доходів (шляхом платежів з прибутку), так і оподаткування прибутку на загальних засадах.

Слід відзначити, що надходження від державного сектору економіки зазвичай незначні, оскільки:

Ø держава переважно працює в непривабливих для приватного бізнесу сферах діяльності;

Ø у більшості випадків діяльність державних підприємств носить неприбутковий характер.

Ø доходи від державних угідь, майна і послуг, які формуються на основі права власності держави. В Україні проведена реформа землі, проте надра і корисні копалини належать державі. Формою таких доходів є платежі за ресурси: плата за лісові ресурси, плата за спеціальне використання водних ресурсів, плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин.

Ø податковий метод формування доходів бюджету характеризує перерозподіл доходів юридичних та фізичних осіб. На відміну від прямого вилучення доходів у державному секторі економіки оподаткування здійснюється на підставі законів;

Ø позичковий метод сприяє формуванню доходів державного бюджету на поворотній основі.

Крім реальних доходів держава може використовувати емісійний дохід, який забезпечує фінансування поточних видатків. Однак, під час емісії збільшується тільки номінальна кількість грошей, а реальна вартість фінансових ресурсів не змінюється.

Доходи державного бюджету формуються за внутрішніми джерелами:

Ø створений валовий внутрішній продукт (ВВП);

Ø національне багатство (накопичені матеріальні цінності і розвідані природні ресурси). Національне багатство використовується лише тоді, коли не вистачає ВВП чи є певний надлишок природних ресурсів;

і зовнішніми:

Ø прямий перерозподіл (репарація – повне або часткове відшкодування за мирним договором або іншими міжнародними актами);

Ø оподаткування експортно-імпортних операцій;

Ø міжнародний кредит;

Ø валютне регулювання – відхилення встановленого курсу валют від їх реального співвідношення;

Ø ціновий механізм – світовий масштаб цін, який призводить до міжнародного перерозподілу ресурсів.

Відповідно до джерел формування доходів державного і місцевих бюджетів, з врахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюджетної системи всі вони поділяються на закріплені, регулюючі і власні.

В основу такого розмежування мають бути покладені:

Ø принцип територіальності – на чиїй адміністративній території знаходиться платник, у той бюджет мають спрямовуватися його кошти;

Ø за рівнем підпорядкованості – зарахування у відповідний бюджет надходжень від суб’єктів відомчого підпорядкування;

Ø за призначенням платежу і хто його встановив – зарахування доходів здійснюється у відповідний бюджет[7].

Закріплені – доходи, які за постійно діючими нормативними актами віднесені до бюджетів певного рівня на визначений у часі строк, у розмірі територіального надходження постійно або у твердо фіксованому розмірі (нормативі). Закріплені доходи створюють основу дохідної бази кожного бюджету.

Бюджетним кодексом встановлено перелік платежів, які закріплюються лише за місцевими. Відповідно решта платежів, які не зараховуються до місцевих бюджетів, мають надходити до Державного бюджету України. В разі змін у системі оподаткування в Україні корективи будуть вноситися в окремі статті Бюджетного кодексу, що визначають склад доходів місцевих бюджетів.

Регулюючі – доходи, від яких встановлюються відрахування до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їх потреб. Нормативи відрахувань диференціюються відповідно до окремих бюджетів і періодично змінюються. В Україні переважають закріплені доходи. Бюджетне регулювання має обмежений характер.

Власні доходи державного бюджету формуються відповідно до чинного законодавства і належать йому: загальнодержавні податки, обов'язкові платежі, неподаткові та інші доходи державного значення.

4.2. Склад доходів Державного бюджету України.

Склад доходів державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законами про державний бюджет на відповідний бюджетний період.

Задля забезпечення цілісності бюджетних категорій (доходів і видатків) та для забезпечення взаємозв'язку між ними у 2002 році в Україні затверджено нову бюджетну класифікацію:

І — класифікація доходів бюджету;

ІІ — класифікація видатків бюджету;

ІІІ — класифікація фінансування бюджету;

ІV — класифікація боргу.

Відповідно до бюджетної класифікації доходи бюджету класифікуються за такими розділами (стаття 9):

● податкові надходження. Є обов'язковими і безповоротними платежами в бюджет, а також штрафи і пеня за порушення податкового законодавства. Вони поділяються на:

Ø податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

Ø збори за використання природних ресурсів (лісових ресурсів, водних ресурсів, за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету);

Ø внутрішні податки на товари і послуги (податок на додану вартість, акцизний податок із вироблених в Україні товарів, акцизний податок із ввезених на територію України товарів, плата за ліцензії на певні види господарської діяльності);

Ø податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне мито, вивізне мито, кошти, отримані за вчинення консульських дій, інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності);

Ø інші податки (плата за надання послуг з оформлення документів на право виїзду за кордон, податки не віднесені до інших категорій, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства).

● неподаткові надходження складаються із добровільних компенсаційних платежів, штрафів, пені. До них належать:

Ø доходи від власності та підприємницької діяльності (частка прибутку (доходу) господарських організацій, у статутних фондах яких є державна частка, що вилучається до бюджету, казенних підприємств; податкові надходження від грошово-речових лотерей, від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів, від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств; рентна плата за нафту, газ, що видобуваються в Україні, за транзитне транспортування нафти, газу);

Ø інші надходження (платежі пов'язані з перебування Чорноморського флоту Російської федерації на території України відповідно до міжнародної угоди);

Ø адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за послуги чи дозвільної системи органів внутрішніх справ, за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна, державне мито, митні збори, єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон;

Ø надходження від штрафів та фінансових санкцій (стягнення з винних осіб за шкоду завдану державі, підприємству, організації, установі; адміністративні штрафи та інші санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за порушення вимог валютного законодавства, за порушення правил пожежної безпеки;

Ø інші неподаткові надходження (надходження коштів від продажу конфіскованого майна; надходження кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств, організацій, установ, щодо яких минув строк позивної давності; надходження коштів від реалізації матеріальної частини виробів військового призначення, надходження від реалізації надлишкового озброєння військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних сил України, інші надходження , відрахування від суми перевищення розрахункової величини фонду оплати праці, портовий (адміністративний збір), доходи від операцій з кредитування та надання гарантії, надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, додаткові збори на виплату пенсій, сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій з операцій купівлі-продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, легкових автомобілів, нерухомого майна; власні надходження бюджетних установ: плата за послуги, що надаються бюджетними установами;

● доходи від операцій з капіталом

Ø від продажу основного капіталу: безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

Ø надходження від реалізації державних запасів товарів (матеріальних цінностей державного резерву, розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;

Ø надходження від продажу землі і нематеріальних активів;

Ø надходження коштів від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій (від секретаріату ООН за участь українського контингенту у миротворчих операціях)

● офіційні трансферти як безповоротні платежі, одержані від інших рівнів державного управління, міжнародних установ для підтримки бюджету або на інші цілі пов'язані з реалізацією функцій держави (кошти, що надходять з інших бюджетів, за взаємними розрахунками, додаткові кошти, що надходять до державного бюджету з місцевих бюджетів понад річні розрахункові обсяги доходів). Офіційні трансферти можуть надходити:

Ø від органів державного управління;

Ø від урядів зарубіжних країн;

Ø від місцевих бюджетів.

● Цільові фонди формуються за рахунок податків, зборів (обов'язкових платежів юридичних та фізичних осі у відповідності до законів України:

Ø збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

Ø єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

Ø збір на обов'язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності;

Ø платежі до Фонду соціального захисту інвалідів;

Ø екологічний податок;

Ø збори до інших фондів.

За бюджетною класифікацією доходи бюджету згруповані відповідно до джерел і форм власності платників податків, що формує їхню економічну сутність (табл. 4).

Таблиця 4