За 2007-2012 рр.

Отже, доходи державного бюджету є вираженням економічних відносин які виникають між державою і підприємствами, корпораціями, фінансовими компаніями, громадянами України у процесі формування централізованого фонду країни.

Формою прояву цих економічних відносин слугують різноманітні види обов'язкових платежів, за допомогою яких мають виконуватися фіскальне, регулююче, стимулююче завдання.

Зміст доходів бюджету складають грошові відносини. Об’єктом грошових відносин виступає вартість суспільного продукту, яка на певних етапах і стадіях розподілу представлена у різноманітних фінансових формах. В якості об'єкта бюджетних відносин можуть розглядатися такі форми грошових коштів, як прибуток, податкові платежі, доходи від зовнішньоекономічної діяльності і таке інше. За рахунок доходів бюджету забезпечується вирішення економічних та соціальних завдань суспільного виробництва в цілому. Це зумовлено тим, що централізація значної частини державних доходів у бюджетах усіх рівнів дає можливість проводити єдину бюджетну і фінансову політику, забезпечувати перерозподіл грошових коштів у виробничому, міжгалузевому та територіальних аспектах, між різноманітними групами і верствами населення, задовільняти потреби невиробничої сфери незалежно від територіальної приналежності її закладів.

Складовими частинами державного бюджету є загальний та спеціальний фонди.

Доходи загального фонду державного бюджету призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету.

Спеціальний фонд державного бюджету призначений лише для фінансування певних конкретних заходів.

З огляду на фактичний стан формування і використання спеціального фонду, наявність його у складі бюджету законом про Державний бюджет України щорічно визначається доцільність такого розподілу.

Уряд щороку в основних напрямах бюджетної політики має обґрунтувати, чому і надалі необхідно зберігати поділ на загальний та спеціальний фонди і які джерела формують ці фонди. Для прикладу, в Законі “Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановлено, що джерелами формування спеціального фонду у частині доходів є: частка зборів за спеціальне використання природних ресурсів, акцизні збори із вироблених в Україні товарів і ввезених на територію України, ввізне мито, державне мито, 10% коштів отриманих за вчинення консультативних дій за межами України, 90% портового збору, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності та інші статті.

Такий поділ доходів державного бюджету зумовлений передусім запровадженням обліку та казначейського виконання “власних” коштів бюджетних установ, які раніше були поза бюджетом і обліковувалися в установах комерційних банків.

Бюджетний кодекс дає можливість відмовитися від поділу бюджету на окремі фонди і повною мірою дотримуватися принципу єдності та повноти бюджетного процесу розглядаючи бюджет як:

Ø як ланку державних фінансів;

Ø як централізований фонд бюджетних ресурсів;

Ø як фінансовий план.

4.3. Основи планування доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України на макроекономічному рівні визначає прогнозні обсяги бюджетних ресурсів у відповідності до визначених пріоритетів бюджетної політики.

Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період ґрунтується на основних прогнозних макропоказниках економічного та соціального розвитку країни на наступний бюджетний період, аналізу виконання бюджету в минулому та поточних роках, основних засад грошово-кредитної політики, пріоритетів та програми діяльності Уряду.

Методологічними засадами формування бюджетів усіх рівнів є:

Ø організація складання фінансових планів у всіх ланках господарської діяльності та їх узгодження з державною фінансовою програмою з відповідними показниками проекту соціально-економічного розвитку країни;

Ø визначення загального обсягу фінансових ресурсів і їх розподіл між міністерствами, відомствами, регіонами;

Ø визначення і обґрунтування державного, місцевого бюджетів за джерелами поступлення і відповідності до фінансових планів суб’єктів господарювання;

Ø встановлення певних пропорцій і співвідношення між централізованими і децентралізованими фінансами;

Ø проведення і організація роботи з мобілізації грошових поступлень і визначення можливостей забезпечення фінансовими ресурсами суб’єктів, що знаходяться на бюджетному фінансуванні;

Ø здійснення державного фінансового контролю за ходом виконання бюджету.

Загальнодержавне бюджетне планування має на меті визначити обсяг фінансових ресурсів у розмірі джерел доходів, на основі яких складаються прогнози, плани.

Складання державного бюджету передбачає:

Ø зведене бюджетне планування, в процесі якого вишукуються можливості для балансової ув’язки планових доходів і видатків, розглядається можливий дефіцит бюджету та джерела покриття;

Ø адресне планування – встановлення конкретних зв’язків з бюджетом всіх видів фінансових планів.

Складанню проекту бюджету передує розробка основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку країни на плановий період з виділенням показників:

Ø обсяг валового внутрішнього продукту;

Ø зведений баланс фінансових ресурсів;

Ø баланс видатків і доходів населення;

Ø платіжний баланс;

Ø валютний план.

Особливістю розрахунків проектів бюджетів на наступний бюджетний рік є доведення Міністерством фінансів до органів місцевого самоврядування інструктивних матеріалів:

Ø проектні нормативи відрахувань від регулюючих доходів і суми контингентів цих доходів;

Ø перелік видатків, які передбачається передати із державного бюджету для фінансування до бюджетів органів місцевого самоврядування.

Об’єктом прогнозування доходів зведеного бюджету України є обсяги податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Формування дохідної частини бюджету понад 72% здійснюється за рахунок податкових надходжень. Справляння податків й інших податкових платежів та їх акумулювання в централізованому фонді держави обов’язково здійснюється під фінансування задекларованих певних видатків. Саме видатки бюджету є вихідною першоосновою для планування дохідної частини бюджету.

Економічними передумовами визначення бази оподаткування та планових податкових надходжень є:

Ø основні напрями соціально-економічного розвитку України;

Ø кількість платників по кожному виду доходів, суми надходжень з врахуванням пільг;

Ø діючі ставки податків і обов’язкових платежів;

Ø нові законодавчі акти, що вводяться в плановому періоді;

Ø розрахунки підприємств, які мають визначальне значення в надходженнях податків;

Ø розрахунки доходів бюджетів відповідного рівня.

Формування бюджетного фонду держави здійснюється при виконанні податками фіскальної функції через внесення обов’язкових платежів у бюджет юридичними і фізичними особами.

Результатами такого справляння податків до бюджету відображаються в обсягах податкових надходжень та їх частці у ВВП (табл.7)

Таблиця 7