Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Кошти загальнообов'язкового державного соціального страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворюван­ня, які спричинили втрату працездатності, згідно із статтею 21 Закону Ук­раїни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не­щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри­чинили втрату працездатності» [6] спрямовуються на:

1) відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкоджен­ня його здоров'я або в разі його смерті, особам, які перебували на його утриманні, а саме на виплату:

• допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

• одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

• щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

• пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• грошової суми за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

• допомоги дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності;

2) організацію поховання померлого, відшкодування вартості пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяння створенню умов для своєчасного надання першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організацію лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) забезпечення потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повного обсягу постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги;

6) впровадження всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

7) забезпечення згідно з медичним висновком домашнього догляду за потерпілим, допомоги у веденні домашнього господарства (або компенсування йому відповідних витрат), сприяння наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;

8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) проведення навчання та перекваліфікації потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;

9) організацію робочих місць для інвалідів з компенсуванням при цьому витрат виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;

10)у разі невідкладної потреби надавання інвалідам разової грошової допомоги або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь допомоги у вирішенні соціально-побутових питань;

11)сплату за потерпілого внесків на медичне та пенсійне страхування.

Усі види соціальних послуг та виплат надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, зареєстро­вано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціально­го страхування від нещасних випадків чи ні [6].

Крім цього, за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соці­ального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, фінансуються такі

заходи щодо профілактики нещасних випадків та професійних захворю­вань [6]:

• розроблення та реалізація національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища;

• навчання, підвищення рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

• організація розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;

• здійснення наукових досліджень у сфері охорони праці;

• пропаганда безпечних та нешкідливих умов праці, організація створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видання та розповсюдження нормативних актів, підручників, журналів, іншої спеціальної літератури, плакатів, пам'яток з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці;

• надання підприємствам на безповоротній основі фінансової допомоги для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці.