Погляди на природу людської поведінки та їх врахування при формуванні соціальної політики

Існують два протилежні погляди на людську природу, майже співзвучні з філософіями Гобса та Руссо. З точки зору Гобса, людська істота ущербна, гріховна, корислива, загребуща, антисуспільна. Завдання соціальних інституцій, відповідно до такого погляду, полягають у тому, щоб контролювати та стримувати негативні імпульси людської природи і таким чином спрямовувати індивідуальні бажання в суспільне прийнятних напрямах. З точки зору Руссо, люди за своєю природою добрі, щирі, альтруїстичні. У такому випадку суспільні обмеження здебільшого не потрібні і навіть контрпродуктивні, оскільки блокують позитивні імпульси [1, 301-302].

Л. Пал зумисне інтерпретує ці погляди в карикатурному вигляді, щоб у такий спосіб легше зрозуміти основні орієнтири державної політики. Приміром, у сфері освіти, за Гобсом, можна зробити такі припущення. Учням і студентам може бути властива вроджена цікавість, але її переважать інші імпульси, і, якщо їх не стримувати, вони здатні звести нанівець освітні зусилля. Навчання - не розвага, але учні й студенти (як усі людські істоти) віддають перевагу розвагам перед роботою. Тому освітня політика має бути суворою, необхідними є структура, перевірка та дисципліна. Згідно з філософією Руссо, оскільки люди керуються здебільшого добрими імпульсами, освітня політика повинна сприяти створенню вільного навчального середовища, більшої відповідальності самих учнів або студентів, послаблення тиску інституції на окрему особу, для того щоб вона могла зробити свій власний вибір [1, 301]. У сфері алкогольної політики, напевно, прибічники Гобса наполягатимуть на обмеженні продажу та вживання алкоголю, суворому контролі, інакше, за відсутності обмежень, люди питимуть більше, МІЖ треба, і доходитимуть до руйнівних дій у своїй поведінці. Прибічників теорії Руссо можна знайти серед тих, хто висловлюється за послаблення регулювання у сфері споживання алкоголю, виведення за межі кримінального права «м'яких» наркотиків, легку доступність протизаплідних засобів для молоді [1, 302], легалізацію абортів тощо.