Підходи до прийняття і розуміння цінностей: моральний абсолютизм та консеквенціалізм

Існують два підходи до прийняття і розуміння цінностей: моральний абсолютизм, який передбачає прийняття цінностей, або ставлення до того, що є правильним, а що ні, і дотримання їх незалежно від наслідків (1, 297), та консеквенціалізм - принцип, за яким вважається, що ніщо само само по собі не є добрим чи поганим, тому й не може бути абсолютних моральних принципів - потрібно оцінювати наслідки тих чи інших дій на практиці [І, 297]. Проілюструємо наприкладі, як ці підходи до прийняття цінностей впливають на формування соціальної політики.

Усі жінки в країні є рівними, тому повинні мати рівні права, в т. ч. право отримати допомогу по догляду за дитиною. Рівність передбачає отримання однакової допомоги. Чи є це справедливим? «Так» - якщо дотримуватись морального абсолютизму: рівність - це принцип, якого маємо дотримуватися за будь-яких умов. «Ні» - якщо стояти на принципі консеквенціалізму: жінки знаходяться в нерівних умовах - декому з них ця допомога не потрібна, враховуючи їхній високий рівень доходів, іншим цієї допомоги замало (одиноким, малозабезпеченим чи багатодітним). Таким чином, розуміння та підхід до прийняття таких цінностей, як „рівність» і «справедливість», має наслідком прийняття того чи іншого принципу розподілу соціальної допомоги: принципу «універсальності» або принципу вибірковості».

Ще один приклад стосується наслідків розуміння і прийняття такої цінності, як цінність життя, зокрема в політиці легалізації абортів. Якщо приймати життя як абсолютну цінність, аборти мають бути категорично заборонені. І навпаки, підхід до легалізації абортів з позиції консеквенціалізму передбачатиме врахування різних обставин - існування загрози здоровю матері, настання вагітності внаслідок зґвалтування та, врешті-решт, індивідуальний вибір і свободу.